Міністерство оборони України спільно з Міністерством цифрової трансформації та фондом Brave1 оголосило про запуск грантових конкурсів на розробку керованих ракет класу «повітря-повітря» та українських радарних систем. Про це 30 жовтня 2026 року повідомила пресслужба військового відомства, на яку послалося видання РБК-Україна. За даними Міноборони, наступним етапом програми стане окремий грантовий конкурс на розробку турбореактивних двигунів. Таким чином, держава вибудовує послідовний ланцюжок фінансування — від кінцевих бойових засобів до ключових компонентів силових установок.
Пріоритети: перехоплення дронів та зниження вартості
Міністр оборони України Євген Хмара пояснив, що головна мета нових конкурсів — забезпечити Сили безпеки та оборони ефективними засобами протидії повітряним цілям, знизити вартість перехоплення реактивних безпілотників та налагодити серійне виробництво радарів на території країни. Як основні російські загрози на поточному етапі Хмара назвав балістичні ракети, дешеві крилаті ракети, швидкісні безпілотники та керовані авіабомби (КАБи). Саме проти цього спектра загроз і розраховані системи, що розробляються.
Вимоги до вітчизняних виробників
Міноборони сформулювало конкретні очікування від українських розробників: створення власних навігаційних рішень, посилення засобів радіоелектронної боротьби, розробка радарів, здатних виявляти малопомітні цілі, а також виробництво доступних і масштабованих у серійному випуску засобів протидії. «Наші вимоги чіткі: ефективність, доступна вартість, взаємодія між системами та достатній обсяг постачання. Саме на цих результатах має зосередитися спільна робота держави, військових та українського оборонно-промислового комплексу», — наголосив Хмара. Окремим завданням для виробників він назвав пошук нових рішень із протидії КАБам та зниження ефективності їх застосування.
Стратегія асиметричного впливу
Коментуючи довгострокову стратегію, міністр оборони заявив: «Сьогодні наш фокус — протидія російським загрозам. Але важливо створювати інноваційні рішення, які дозволять нам діяти на випередження та переважати. Нам потрібен асиметричний вплив. Нам потрібні технології, які змінюють правила гри на нашу користь». Це формулювання вказує на те, що грантові конкурси розглядаються не лише як інструмент закриття поточних дефіцитів, а і як механізм формування технологічної переваги в нішевих сегментах.
Контекст: виробництво «Рут» як орієнтир
Анонс конкурсів відбувається на тлі вже демонстрованих результатів українського оборонно-промислового комплексу. Раніше повідомлялося, що стартап Destinus виробив у Європі понад 1750 крилатих ракет «Рута». За наявними даними, поточний темп виробництва перевищує місячний обсяг, який вся Європа випускала за рік до початку повномасштабного вторгнення Росії. Цей приклад, по суті, задає планку, до якої Міноборони прагне і в сегменті ракет «повітря-повітря» та радарних систем: масове, відносно дешеве та масштабоване виробництво, здатне компенсувати чисельну перевагу супротивника.
