Вранці 3 жовтня 2026 року під час масованої російської ракетно-дронової атаки по об'єктах на території України повітряний простір сусідньої Молдови знову зазнав серйозних інцидентів. За офіційними даними Міністерства оборони Республіки Молдова, на території країни було зафіксовано падіння та детонацію п'яти повітряних цілей. Детальний технічний та радіолокаційний аналіз Національної армії дозволив ідентифікувати ці об'єкти як три крилаті або керовані ракети, а також два ударні безпілотні літальні апарати, які перетнули суверенний кордон.
Хронологія інциденту та траєкторії польотів
Служба повітряних операцій Національної армії Молдови оприлюднила похвилинну хроніку ранкових подій. Окрім п'яти підтверджених детонацій на землі, радіолокаційні системи зафіксували ще один несанкціонований транзитний проліт. Зокрема, о 08:04 за місцевим часом невідомий повітряний об'єкт увійшов у повітряний простір країни з боку українського міста Удобне в Одеській області, після чого попрямував у бік населеного пункту Паланка. Вже о 08:05 цей об'єкт залишив молдавський повітряний простір, заглибившись назад у бік Біляївки Одеської області. Загальний час перебування об'єкта над територією Молдові склав близько однієї хвилини.
Наслідки падіння уламків у регіонах
Правоохоронні органи та рятувальні служби Молдови протягом ранку 3 жовтня зафіксували падіння уламків і частин літальних апаратів, що впали, одразу в чотирьох різних районах країни. Загалом поліція нарахувала п'ять окремих локацій, де зафіксовано падіння уламків та наслідки вибухової хвилі. В одному із зафіксованих епізодів у результаті вибуху було вибито шибки в житловій чи господарській будівлі, а в іншому випадку падіння дрона спровокувало загоряння сухої трави на відкритій місцевості, яке оперативно ліквідували пожежні розрахунки, що прибули на місце.
Суперечливі дані
У той час як офіційні звіти Міністерства оборони Молдови та профільних відомств зосереджені на фіксації конкретних координат падіння трьох ракет і двох дронів, а також одного транзитного прольоту, в інформаційному просторі та заявах регіональних лідерів акценти зміщуються на загальну політичну оцінку безпеки. Офіційний Кишинів наголошує на технічному характері фіксації порушень повітряного простору, тоді як міжнародні та українські медіаджерела вказують на масштаб загрози для всієї східноєвропейської безпеки, вимагаючи жорсткої реакції на регулярні інциденти з падінням іноземних військових об'єктів на території суверенних держав.
Експертні оцінки та реакція влада
Подібні інциденти викликають глибоку занепокоєння керівництва Республіки Молдова. Вище керівництво країни, включаючи президента Майю Санду, неодноразово заявляло про неприпустимість порушень повітряного простору та закликало міжнародне співтовариство посилити тиск з метою припинення масштабних атак. Військові експерти зазначають, що подібні випадки демонструють вразливість регіональних систем ППО перед обличчям масованих ракетних ударів та підкреслюють гостру необхідність модернізації засобів радіолокаційного контролю.
