Міністерство цифрового розвитку, зв'язку та масових комунікацій РФ опрацьовує ініціативу, яка може кардинально змінити доступ російських користувачів до закордонного інтернету. За даними Forbes, знайомими з обговоренням відомства, у законопроєкт про реформу телекомунікаційної галузі, що готується, планується включити положення про пропущення всього трафіку, пов'язаного з іноземними доменами, через технічні засоби протидії загрозам (ТЗПЗ). Крім того, Мінціфри має намір наділити себе правом встановлювати ліміт обсягу закордонного трафіку, після перевищення якого доступ до нього обмежуватиметься. Конкретний розмір квоти наразі не визначено.
Як влаштована інфраструктура і чому «просте» обмеження виявляється складним
ТЗПЗ були розгорнуті на мережах російських операторів зв'язку в рамках закону про «суверенний Рунет», що набрав чинності в листопаді 2019 року. Ці програмно-апаратні комплекси призначені для фільтрації трафіку, блокування ресурсів та обмеження доступу до окремих сервісів. Однак їхня архітектура спочатку не передбачає обліку трафіку на рівні конкретного абонента: пристрої розміщені на стиках мереж операторів з магістральною інфраструктурою та аналізують загальний потік даних, не маючи повної інформації про те, які саме сади запитує кожен користувач. Партнер ComNews Research Леонід Коник підкреслює, що запит із Росії до російського сервера цілком може проходити через інфраструктуру інших країн, а трафік спрямовується не лише до сайтів, а й до хмарних платформ, мереж доставки контенту (CDN) та ігрових сервісів. Визначити походження потоку виключно за маршрутом передачі даних технічно неможливо.
Проблема ідентифікації: IP-адреси, DNS та шифрування
Додаткова перешкода пов'язана з тим, що пристрої в мережі обмінюються даними за IP-адресами, а не за доменними іменами. Назву сайту можна встановити за DNS-запитами або на початковому етапі встановлення TLS-з'єднання, проте у разі використання зашифрованого DNS (DNS-over-HTTPS, DNS-over-TLS) така ідентифікація стає недоступною. Облік за списками IP-адрес також породжує систематичні помилки: російський сервіс, розміщений на закордонному хостингу, буде віднесено до іноземних ресурсів, а закордонний сайт, що працює на російському сервері, — до вітчизняних. За словами технічного експерта RKS Global, на зовнішніх стиках мереж ТЗПЗ бачать дані вже після перетворення мережевих адрес (NAT), коли однією публічною IP-адресою одночасно користуються тисячі абонентів. Для введення персональних квот знадобився б додатковий механізм зіставлення трафіку з конкретними користувачами в реальному часі, який у поточній інфраструктурі відсутній.
Що реально «потрапить під роздачу»: не лише VPN
Закордонний трафік використовується далеко не лише для обходу блокувань. Через іноземну інфраструктуру проходять оновлення операційних систем Android та iOS, завантаження з магазинів додатків, робота месенджерів, зокрема Telegram, а також мережеві ігри. За оцінками експерта RKS Global, на подібні сервіси може припадати близько третини всього інтернет-трафіку. Це означає, що обмеження здатні торкнутися безлічі повсякденних завдань — від встановлення оновлень до завантаження контенту з магазинів додатків, — а не лише використання VPN-сервісів. Юрист і експерт з цифрової безпеки проєкту «Сетевые свободы» Станіслав Селезньов підтверджує, що розділяти трафік за географічною приналежністю IP-адрес технічно можливо, але такий метод не забезпечує стовідсоткової точності, що неминуче призведе до хибних спрацьовувань.
Контекст реформи та попередні ініціативи
Ініціатива щодо обмеження закордонного трафіку входить до більш масштабної реформи телекомунікаційної галузі, яку Мінціфри готує з весни 2026 року. Серед інших пропозицій, що обговорюються в рамках законопроєкту, — скорочення кількості типів ліцензій операторів зв'язку з 17 до трьох і підвищення вимог до статутного капіталу компаній, що, на думку аналітиків, може призвести до відходу з ринку значної частини регіональних провайдерів. Раніше міністерство також розглядало можливість введення додаткової плати за використання понад 15 гігабайтів міжнародного трафіку на місяць у мобільних мережах, проте цю ініціативу відклали. У Мінціфри підтвердили, що продовжують роботу над змінами законодавства спільно з іншими відомствами та учасниками ринку, при цьому підкреслили, що говорити про те, які саме пропозиції увійдуть до остаточної редакції поправок, поки передчасно.
Потенційні наслідки для користувачів
Якщо ініціативу буде реалізовано у запропонованому вигляді, користувачі ризикують зіткнутися з уповільненням завантаження сайтів, додатків та оновлень, а також з непередбачуваними збоями в роботі сервісів, що залежать від міжнародної інфраструктури. Російські ресурси, розміщені на закордонному хостингу, можуть бути помилково віднесені до іноземних і потрапити під обмеження. Водночас точний масштаб впливу на повсякденний інтернет-трафік на поточному етапі опрацювання оцінити важко: розмір квоти, механізми обліку та перелік винятків у законопроєкт ще не включені.
