15 серпня 2026 року — в умовах триваючої війни паливна інфраструктура України продовжує зазнавати безпрецедентного тиску. За даними заступниці міністра фінансів Світлани Воробей, у низці прифронтових громад Сумської та Чернігівської областей знищено 100% стаціонарних автозаправних станцій. У відповідь на це Мінфін спільно з податковою службою та представниками бізнесу готує законопроєкт про легалізацію мобільних АЗС. Однак експерти попереджають: в умовах загрози від FPV-дронів пересувні заправки можуть стати смертельно небезпечними цілями.
Законодавча відповідь на руйнування інфраструктури
Ситуація з паливом у прифронтових зонах досягла критичної точки. Частина операторів відмовляється відновлювати зруйновані станції, оскільки вони знову стають цілями для російських ударів. У відповідь на це уряд ініціює створення правового поля для пересувних заправних комплексів. Мета законопроєкту — легалізувати продаж палива в громадах, де стаціонарні АЗС знищено або їх експлуатація становить загрозу для життя людей.
До роботи в новому форматі вже готується «Укрнафта». Компанія має бензовози невеликої ємності, які за необхідності можна переобладнати під мобільні АЗС, і планує розширювати такий парк. Однак для повноцінного функціонування таких комплексів потрібні суттєві зміни в законодавстві, які перебувають на стадії розробки.
Суперечливі дані
Існує значний розрив між оптимістичними планами влади та реаліями безпеки на місцях. З одного боку, законодавці та бізнес бачать у мобільних АЗС вирішення проблеми дефіциту палива. З іншого боку, паливний експерт Дмитро Леушкін (співзасновник групи компаній Prime) вказує на фатальну недолік такого підходу в зонах активної роботи FPV-дронів.
«Основна проблема в Харкові, Запоріжжі, Сумах — це літаючі FPV, якими керує оператор. І ось коли мобільна АЗС буде стояти — неважливо, де саме, під кущами чи в деревах, — мені цікаво, хто ж буде працювати на цій мобільній АЗС і чекати, коли по ній він прилетить», — заявив Леушкін у коментарі РБК-Україна. Експерт вважає, що в зонах регулярних атак дронів розгорнути стаціонарну точку заправки неможливо через відсутність персоналу, готового ризикнути життям.
Альтернатива: доставка палива за моделлю «Glovo»
Для територій з високою активністю FPV-дронів експерт пропонує альтернативний сценарій — адресну доставку пального. За словами Леушкіна, найбільш ефективним рішенням стане використання звичайних легкових автомобілів, нічим не відрізняючихся від цивільних, для доставки палива напряму до споживача.
«Щоб це працювало за принципом, наприклад, Glovo», — пояснив експерт. Такий підхід мінімізує ризики, оскільки автомобілі не стоять на місці, а перебувають у постійному русі, що ускладнює їх виявлення та ураження дронами. У менш небезпечних районах, де можливе використання захисних сіток чи інших заходів маскування, мобільні АЗС можуть бути розгорнуті досить швидко та ефективно.
Ризики стихійного ринку та дефіциту кадрів
Відсутність легальних точок заправки не означає повного зникнення палива, але призводить до зростання тіньової економіки. Леушкін попереджає: якщо легальний ринок не зможе забезпечити попит, його частково замінить стихійна торгівля. Люди купуватимуть паливо в безпечних зонах і перепродаватимуть його в прифронтових районах, заробляючи на різниці цін.
Проблема такого сценарію полягає у відсутності контролю: держава не знатиме, хто продає паливо, сплачуються чи податки та яким є його якість. Крім того, існує ризик небажання власників зруйнованих АЗС повертатися до роботи в небезпечних районах. «А якщо вони не захочуть цим займатися, тому що їм це буде нецікаво? Це додаткові витрати, у них люди загинули, вони там вже не хочуть цим займатися», — зазначив експерт.
Гнучкість законодавства як ключ до успіху
Експерт підкреслює, що майбутній механізм має бути максимально гнучким і враховувати зміну ситуації в сфері безпеки. «Якщо прописати в законі, як воно має бути, а потім небезпека буде ще більше наростати, то потрібно законопроєкт робити такий, який це враховує. Дрони стають більш дальнобійними, більш швидкісними, і це може змінюватися», — пояснив Леушкін. Він пропонує для таких територій максимально спростити доступ до роботи з паливом — за аналогією з тимчасовими правилами, що діяли на початку війни.