Міністерство освіти і науки України завершило масштабний моніторинг енергетичної стійкості закладів загальної середньої освіти. За даними відомства, які наводить РБК-Україна, понад 90% українських шкіл здатні автономно функціонувати під час відключень електроенергії тривалістю понад вісім годин. При цьому рівень готовності закладів суттєво варіюється залежно від регіону, що вказує на нерівномірність розподілу ресурсів та пріоритетів на місцях.

Масштаб моніторингу та критерії оцінки

Під час перевірки МОН охопило 10 887 закладів загальної середньої освіти. Повну та переважну енергетичну автономність забезпечили у 83% шкіл. Оцінка проводилася за п'ятьма критеріями: здатність працювати понад вісім годин без централізованого електропостачання, наявність альтернативного джерела живлення, автономного водопостачання, теплопостачання та водовідведення. Переважною готовністю вважали відповідність чотирьом із п'яти перелічених критеріїв, а повною — усім п'яти одночасно. Такий багатофакторний підхід дає змогу враховувати не лише наявність генератора, а й комплексну інфраструктурну стійкість будівлі.

Регіональна диференціація: прифронтові зони проти столиці

Високі показники готовності зафіксовано в прифронтових регіонах, де питання енергетичної автономії стало критичним ще на ранніх етапах конфлікту. Водночас МОН окремо звернуло увагу на ситуацію в Києві: за даними, наданими самими навчальними закладами, повністю готові до автономної роботи лише близько 2% шкіл столиці. Переважну готовність мають ще 23% закладів. Таким чином, у Києві понад 75% шкіл не відповідають хоча б переважному рівню енергетичної стійкості, що створює значний резерв ризику за тривалих відключень електроенергії.

Фінансування та міжнародна підтримка

Для посилення енергетичної стійкості освітніх закладів держава передбачила субвенцію громадам. У 2026 році на ці потреби було виділено 500 млн гривень. Кошти спрямовують на встановлення систем резервного живлення, сонячних електростанцій та накопичувачів енергії. До фінансування проєктів також долучаються місцеві громади, які забезпечують співфінансування з власних бюджетів. Окрему підтримку надають міжнародні партнери — зокрема, ЮНІСЕФ та Світовий банк у межах програми LEARN, що дає змогу диверсифікувати джерела фінансування та залучати передові технологічні рішення.

Практичні вимоги до громад

У МОН наголошують, що наявність обладнання — необхідна, але недостатня умова. Для повноцінної роботи в автономному режимі громади мають забезпечити регулярне обслуговування техніки, безперебійне постачання генераторів паливом та наявність відповідальних працівників, які здатні управляти системами в умовах надзвичайної ситуації. Без цих організаційних компонентів навіть встановлені резервні джерела живлення не гарантують безперервного функціонування школи протягом восьми і більше годин.

Контекст: інфраструктурні інвестиції в освіту

Енергетичний моніторинг шкіл вписується в ширший цикл інфраструктурних інвестицій в освітню сферу. Так, у Києві за два роки відремонтували 76 укриттів у навчальних закладах, щоб діти могли навчатися не лише в дистанційному форматі. Паралельно у 2026 році зросло надходження до закладів фахової передвищої освіти: зарахували 172 365 студентів, що на 38 тисяч більше, ніж торік. Сукупність цих заходів свідчить про те, що держава розглядає фізичну стійкість навчальних закладів як ключову умову збереження очного формату навчання в умовах триваючих енергетичних загроз.