Міністерство освіти і науки України (МОН) прийняло рішення про суттєве спрощення процедури ведення класних журналів для педагогів, які працюють у 5–9 класах. Як повідомив голова відомства Андрій Бутенко, нова ініціатива спрямована на зниження бюрократичного навантаження на вчителів, дозволяючи їм зосередитися безпосередньо на процесі навчання та роботі з учнями.
Нові правила фіксації оцінок
Ключова зміна полягає в тому, що тепер вчителям не обов'язково вказувати групу результатів навчання (ГРН) поруч із кожною виставленою оцінкою. У попередній системі, яка діяла останніми роками, педагог був зобов'язаний детально фіксувати, до якого саме результату належить кожна відмітка. Це призводило до того, що в кінці семестру з одного предмета могло формуватися кілька проміжних оцінок, що ускладнювало процес підбиття підсумків.
Згідно з новими правилами, за семестр педагог виставляє одну підсумкову оцінку з предмета. Це не означає скасування компетентнісного підходу чи відмови від груп результатів як таких. Стандарти базової середньої освіти (НУШ) залишаються в силі, і вчителі й надалі зобов'язані оцінювати досягнення учнів відповідно до них. Однак тепер формат фіксації цих даних у журналі став більш гнучким.
Збереження компетентнісного підходу
Андрій Бутенко підкреслив, що спрощення журналів не змінює суті оцінювання. Групи результатів, передбачені стандартом та навчальними програмами, зберігаються. Педагоги продовжують оцінювати досягнення учнів, визначені державним стандартом. Формуюче оцінювання залишається в повному обсязі, а компетентнісний підхід продовжує бути основою освітнього процесу.
Важливо зазначити, що рішення про те, як саме вести облік досягнень, залишається за вчителем. Якщо індексація за групами результатів є зручним робочим інструментом для конкретного педагога, він може продовжувати ним користуватися. МОН підкреслює: «Все, що визначає якість навчання в класі, залишається за вчителем».
Зниження навантаження на педагогів
Міністр освіти звернув увагу на критичне навантаження, з яким стикаються українські вчителі в поточних умовах. Йдеться не лише про проведення уроків та перевірку робіт, а й про підготовку до занять, спілкування з батьками та роботу з дітьми, які мають прогалини в знаннях після дистанційного навчання та переїздів. До цього додаються регулярні тренування в укриттях під час повітряних тривог та необхідність відновлення занять після відбою.
На цьому фоні час, витрачений на ведення журналів та підготовку звітів, стає фактором, що відбирає у педагогів особистий час. МОН вважає важливим спрощувати процедури, які відбирають у вчителів час, який має бути присвячений відновленню та спілкуванню з родиною.
Контекст змін у системі освіти
Ці зміни є частиною більш широкого курсу на перегляд формату національного мультипредметного тесту (НМТ). Раніше Бутенко заявляв про можливу більшу гнучкість тестування, можливість перездачі та зменшення стресу для абітурієнтів. Президент Володимир Зеленський також закликав МОН переглянути формат НМТ-2027, зокрема, щоб тести проводилися в укриттях, інтенсивність тесту зменшили та дозволили його перездачу.
Таким чином, спрощення ведення журналів та перегляд формату НМТ демонструють прагнення держави адаптувати освітню систему до реалій воєнного часу, зберігаючи при цьому якість освіти та знижуючи навантаження на педагогів.