Захист повітряного простору над сушею та над відкритим морем — це принципово різні завдання, що вимагають унікальних підходів та техніки. Якщо про наземну малу ППО говорять постійно, то морський напрямок часто залишається в тіні. Однак саме тут, над акваторією, відбувається прихована, але критично важлива битва за небо.

Керівник відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирило Люков у матеріалі для РБК-Україна розкрив деталі розвитку морської ППО та ключові технологічні прориви, які дозволяють українським підрозділам перехоплювати ворожі дрони на значній відстані від берега.

Чому мультротори втрачають ефективність у морі

На сьогодні основними перехоплювачами є мультроторні коптери та дрони літакового типу. Коптери цінуються за швидкість запуску та простоту управління, вони чудово справляються із завданнями в прибережній зоні. Однак, як показує практика, у відкритому морі вони перестають бути оптимальним рішенням.

Росія будує маршрути польотів ударних дронів так, щоб транзитні шляхи проходили за десятки кілометрів від берегової лінії. На дистанціях понад 25 кілометрів мульткоптери стають практично безпорадними через обмежений час польоту. Тим часом, дрон літакового типу — це планер, здатний перебувати в повітрі понад годину та підтримувати стабільний зв'язок на відстані 40 кілометрів і більше.

Крім того, над водою відкривається радіогоризонт, якого немає на суші через рельєф та забудову. Це робить літаковий тип дронів логічним та необхідним вибором для захисту морського напрямку. Фонд Сергія Притули системно підтримує розвиток саме таких рішень на півдні країни.

Стратегічний ефект: збити чи відлякати?

Недавні досягнення кількох підрозділів, які отримали допомогу Фонду, змінили розклад сил. Для противника це означає, що його вразливість тепер починається значно далі від берега, ніж він закладав у свої плани. Якщо такі результати стають системними, ворог змушений відводити транзитні маршрути ще далі в море.

Ось і є стратегічний ефект: мета — не лише фізичне знищення дрона, але й зміна поведінки противника, змушування його діяти менш ефективно.

Полювання на розвідників: нова тактика

Захист повітряного простору над морем включає дві ключові задачі, і пріоритетною з них стає боротьба з розвідувальними БПЛА. Чому саме вони?

Ворог використовує розвідників не лише для спостереження, а й як ретрансляторів у складі MESH-мережі. У такій конфігурації розвідувальний дрон дозволяє операторам «ручного» управління дронами-камікадзе типу «Шахед» до самого моменту удару по цілі. Тому стратегічне завдання української ППО — уражати саме ці носії зв'язку, позбавляючи ворога можливості керувати ударною групою.

Завдяки постійному присутності літакових перехоплювачів у небі, ворожі розвідники вже змушені суттєво відходити від берега. Сам факт присутності перехоплювача створює ефект заборони дій: противник змінює маршрути та обмежує свої можливості.

Проект «Маячня»: навігація без GPS

Однією з головних проблем морської ППО є навігація. Підрозділи, що працюють без GPS, на суші орієнтуються по вежах, будівлям та рельєфу. У відкритому морі таких орієнтирів немає, що робить планування маршрутів та повернення перехоплювача критично складним.

У кінці минулого року за ініціативою Фонду Сергія Притули, спільно з 12-м окремим центром спеціального призначення (12 ОЦСН) та miltech-компанією «ТехноТарас», було запущено проект «Маячня». Його суть — створення автономної мережі радіомаяків на базі Skyline вздовж узбережжя від Очакова до Ізмаїла.

Ці маяки працюють автономно, мають резервне живлення та підключені до централізованої мережі з можливістю віддаленого налаштування. Це дозволяє оператору точно знати місцезнаходження свого засобу в будь-який момент — навіть при пригніченні GPS, у погану погоду або при втраті зв'язку. Проект став імпульсом для створення загальнонаціональної мережі маяків на базі Sine-link та Skyline.

Тріумф співпраці

Сьогодні на південному напрямку понад п'ять підрозділів використовують літакові засоби, передані Фондом Сергія Притули. За кожним збитим «Шахедом» чи розвідником, за кожним зміненим маршрутом ворога стоїть злагоджена робота в трикутнику: виробник, підрозділ та Фонд.

Виробник отримує бойове зворотне зв'язок та вдосконалює техніку. Підрозділ отримує актуальну зброю та навчання. Фонд координує та масштабує успішні рішення. Як зазначають у Фонді: непоборні, коли об'єднані!