Фізики розглядають гіпотезу, згідно з якою свідомість може випадково виникнути з хаосу навіть без Всесвіту, зірок і планет. Цей уявний експеримент, що отримав назву «мозок Больцмана», ставить під сумнів саме розуміння походження життя та структури Всесвіту. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на матеріал доктора Аластера Ганна для наукового видання BBC Science Focus.
Проблема тонкого налаштування констант
Як зазначає Ганн, фундаментальні константи природи можна виміряти, проте наука досі не знає, чому вони мають саме такі конкретні значення. Навіть незначна зміна цих параметрів зробила б неможливим формування галактик, зірок, планет і, як наслідок, життя. Саме це «тонке налаштування» змушує вчених шукати пояснення точності фізичних констант поза межами простого збігу.
Мультивсесвіт як можлива відповідь
Один із підходів до вирішення проблеми полягає в припущенні існування безлічі інших всесвітів із різними законами природи або єдиного нескінченного Всесвіту, в якому константи варіюються в різних областях простору. У такому сценарії поява умов, придатних для життя, виглядає значно ймовірнішою. При цьому прямих доказів існування інших всесвітів чи нескінченного простору-часу на сьогодні не існує.
Що таке «мозок Больцмана»
За законами термодинаміки та квантової фізики у Всесвіті можливі випадкові флуктуації — коливання, які за досить тривалий час здатні спонтанно сформувати свідомий об'єкт. Саме так народжується гіпотетичний «мозок Больцмана»: ізольована структура, що володіє ознаками свідомості, але не пов'язана ні з біологічною еволюцією, ні з планетарним середовищем. Ганн підкреслює, що такий спостерігач міг би мати ілюзорні спогади та сприймати навколишній світ так само, як звичайна людина.
Парадокс чисельної переваги
Головна проблема гіпотези полягає в тому, що в досить старому Всесвіті випадкових «мозків Больцмана» теоретично має виникнути значно більше, ніж «звичайних» біологічних спостерігачів. Якщо це так, то статистично ймовірніше, що будь-який даний спостерігач є саме таким спонтанно виниклим мозком, а не продуктом еволюції. Це створює логічний парадокс, який ускладнює інтерпретацію наших власних спостережень про світ.
Невизначене майбутнє Всесвіту
Уникнути парадоксу «мозків Больцмана» можна, якщо Всесвіт не є вічним — у цьому випадку вікно для накопичення флуктуацій обмежене, і кількість спонтанно виниклих свідомих об'єктів залишається меншою за кількість біологічних спостерігачів. Однак вчені досі не дійшли згоди щодо остаточного майбутнього Всесвіту: чи буде він розширюватися вічно, колапсувати чи зупиниться в стані рівноваги. Поки це питання залишається відкритим, наукова картина залишає ймовірність нашого існування, але не його абсолютну визначеність.