Межа між життям і смертю, яку ми вважали незруйнованою, починає розмиватися. Американський стартап Bexorg представив світові платформу BrainEx, здатну підтримувати біологічну активність людського мозку через кілька годин після клінічної смерті власника. Це не спроба оживити людину, а революційний інструмент для боротьби з невиліковними хворобами.

Жива лабораторія в пробірці

Ідея, закладена в BrainEx, народилася ще десять років тому в Єльському університеті. Суть методу проста і водночас шокуюча: хірурги підключають донорський мозок до системи штучного кровообігу. Спеціальні порти замінюють природні судини, прокачуючи через орган літри поживного розчину. Вбудовані штучні легені та нирки насичують тканини киснем і виводять токсини.

У такому стані мозок продовжує жити і працювати. Він метаболізує експериментальні препарати, реагує на стимули та дозволяє вченим спостерігати за процесами в реальному часі. Датчики фіксують сотні показників, а після закінчення 24 годин орган розбирають на сотні зразків для глибокого аналізу структури клітин та білків.

Чому це краще за мишей?

Традиційна фармакологія десятиліттями спиралася на тестування на гризунах. Але мозок миші — це не мозок людини. Тут вступає в силу головна перевага BrainEx: донорські органи несуть у собі унікальну генетику, історію хвороб та відбиток 60–80 років життя в реальному середовищі.

Вже зараз результати роботи платформи вражають. Фармацевтична компанія Biohaven протестувала на мозках від Bexorg препарат від хвороби Паркінсона. На мишах ліки не показали ефективності, але на людському органі спрацювало ідеально, причому в дозуванні, у 20 разів нижче розрахункового. Це відкриття зекономило компанії цілий рік розробки та дозволило FDA запустити клінічні випробування нового сполучення BHV-8100.

Етика та майбутнє

Експерименти 2019 року на мозках свиней викликали бурю етичних суперечок: не відчувають вони болю? Не повернеться свідомість? Відповідь Bexorg однозначна: технологія пригнічує електричну активність, необхідну для свідомості, але зберігає клітинну життєдіяльність. Оскільки хвороби на кшталт Альцгеймера чи БАС — це не електричні збої, а біохімічні процеси, пригнічення імпульсів не заважає дослідженням.

Зараз компанія масштабує виробництво. У новій лабораторії з'явиться роботизована рука, здатна обробляти до 1600 мозків на рік. У планах — збільшення терміну підтримки життєдіяльності до двох тижнів для вивчення довгострокових процесів, а також створення ШІ-моделі NeuroLens. Цей «віртуальний мозок» навчатиметься на реальних даних, дозволяючи тестувати молекули ліків у симуляції ще до початку роботи з фізичними органами.