Міжнародний валютний фонд (МВФ) погодився на перенесення термінів прийняття закону про оподаткування посилок до кінця липня. Це рішення стало ключовим фактором, який дозволив зняти ризики для отримання Україною другого кредитного траншу в розмірі 686 мільйонів доларів. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на джерела, знайомі з результатами роботи місії МВФ у Києві.
Критичний перенесення термінів
Спочатку умовою для продовження фінансування було прийняття закону про оподаткування посилок до кінця березня. На минулому тижні джерела видання повідомляли, що МВФ категорично відмовляється йти на поступки, і без виконання цієї вимоги виділення коштів було б неможливим. Однак на фінальному етапі роботи місія фонду змінила свою позицію.
Експертам кредитора вдалося переконати, що для збору необхідної кількості голосів у Верховній Раді потрібен додатковий час. Як зазначили співрозмовники РБК-Україна, переговори були непростими. МВФ дав зрозуміти, що поступки з цього питання зроблені востаннє, враховуючи політико-економічні реалії та відсутність швидкої перспективи прийняття документа через слабку підтримку серед депутатів.
Складнощі з консенсусом у Раді
Зараз уряд та профільний податковий комітет наміряються вести активні консультації з депутатами для формування підтримки законопроекту. Наприкінці травня міністр фінансів Сергій Марченко та голова податкового комітету Данило Гетманцев вже заявляли про необхідність посилити роботу, щоб зменшити негативне сприйняття оподаткування посилок як у суспільстві, так і серед парламентаріїв. Однак, за визнанням джерел, поки консенсус у Раді відсутній.
Наступний перегляд програми МВФ запланований на кінець серпня. До цього терміну закон має бути прийнятий. Фактично у депутатів залишається близько півтора місяця на роботу, оскільки у другій половині липня законодавча діяльність буде призупинена до вересня.
Податок на прибуток банків та цифрові платформи
У рамках роботи місії обговорювалося також питання про підвищення податку на прибуток банків з 25% до 50%. Ця міра, яка діяла як тимчасова у 2023–2024 роках, застосовується і в поточному році, суттєво збільшуючи дохід бюджету. Лише за перший квартал 2026 року банківський сектор має перерахувати в казну близько 27 млрд гривень.
Ініціатива підвищення податку виходить від народних депутатів, хоча проти неї виступають НБУ та комерційні банки. МВФ загалом не підтримує подібні кроки, вважаючи їх ризикованими для кредитування економіки. Тим не менш, фонд проявив лояльність: якщо Рада прийме рішення про підвищення ставки, фонд не буде заперечувати, враховуючи необхідність збільшення внутрішніх джерел поповнення казни.
Крім того, очікується прийняття закону про введення податку на доходи з цифрових платформ (законопроект №15111-д). Документ пройшов обговорення та допрацьований з урахуванням зауважень бізнесу та альтернативних пропозицій депутатів. Прийняття закону очікується наступного тижня.
Подальші кроки щодо фінансування
За підсумками роботи місії очікується підготовка так званого staff-level agreement (угоди на рівні персоналу). Цей документ фіксує попередні домовленості між українською стороною та місією фонду, а також містить оцінку досягнутого прогресу щодо виконання умов програми.
Після публікації угоди питання подальшого фінансування буде винесено на розгляд Ради директорів МВФ, яка приймає остаточне рішення про виділення наступного кредитного траншу. У ході підготовки нової програми МВФ вже не раз демонстрував певну гнучкість, пом'якшуючи умови щодо податкового блоку.