Федеральний уряд Німеччини опублікував щорічну доповідь про свободу релігії та віросповідання у світі, в якій зафіксував системні обмеження релігійних прав на окупованих Росією територіях України. Документ, що вийшов 18 листопада, охоплює період із 2023 по 2025 рік і прямо вказує, що воєнні дії РФ спрямовані зокрема проти церков і вірян. За оцінкою Берліна, на підконтрольних Москві територіях вільне сповідання релігії «не гарантоване», а на вільній частині країни безліч релігійних об'єктів пошкоджено чи знищено внаслідок російських атак.

Обмеження на окупованих територіях

Автори доповіді наголошують, що на окупованих територіях України парафіяни церков, які не належать до Російської православної церкви, можуть сповідувати свою віру лише у приватному порядку. Публічне богослужіння та релігійна діяльність для них фактично недоступні, що, на думку німецького МЗС, свідчить про серйозне порушення свободи совісті та переконань. У документі це трактується як частина ширшої політики обмеження релігійного життя на захоплених територіях.

Репресії проти мусульман і кримських татар

Особливу увагу в доповіді приділено становищу мусульман, передусім кримських татар. Вказується, що російська влада застосовує щодо них особливо жорсткі репресії, формально обґрунтовуючи їх боротьбою з тероризмом. Крім того, у документі зазначається, що, згідно з достовірними повідомленнями, російські збройні сили вбивали, викрадали, катували або утримували під вартою священників, пасторів, імамів і ченців різних конфесій.

Руйнування релігійних об'єктів

Під час російської військової агресії проти України, за даними МЗС ФРН, було серйозно пошкоджено або знищено щонайменеше 643 релігійні об'єкти — переважно православні храми. Збитку завдано внаслідок авіаударів, артилерійських обстрілів та мародерства. Цю цифру наведено в доповіді як мінімальну оцінку на основі підтверджених повідомлень.

Позиція Німеччини та міжнародний контекст

У межах своєї міжнародної політики у сфері прав людини федеральний уряд Німеччини заявляє про прихильність до свободи релігії та переконань. Для просування цього порядку денного Берлін має намір використати членство Німеччини в Раді ООН з прав людини у період з 2027 по 2029 рік. У тому ж доповіді МЗС ФРН фіксує погіршення ситуації зі свободою віросповідання в Афганістані, Ірані, Китаї та Нікарагуа, що дозволяє розглядати становище України у ширшому глобальному контексті обмежень релігійних прав.