У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що на поточний момент не бачать передумов для відновлення Чорноморської зернової ініціативи. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявив заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко на полях Східного економічного форуму. Його слова пролунали на тлі триваючих російських атак на українські порти, які вже у 2026 році створюють відчутні труднощі для експорту зерна та безпосередньо загрожують підготовці посівної кампанії 2027 року.

Позиція Москви на Східному економічному форумі

Відповідаючи на запитання про те, бачить чи ні російське МЗС умови для відновлення ініціативи, Грушко підкреслив, що жодних змін у санкційній політиці Заходу не спостерігає. За його словами, Москва пов'язує можливе повернення до угоди саме з позицією західних країн щодо санкцій. Таким чином, дипломатичний сигнал зводиться до того, що без перегляду санкційного режиму Росія не наміряється повертатися до формату, який діяв за посередництва ООН і Туреччини та дозволяв експортувати українське зерно через порти Чорного моря.

Версія про «припинення дії» попередньої домовленості

Російська сторона стверджує, що попередня домовленість припинила діяти, оскільки, на думку Москви, не були виконані умови доступу російської сировини та добрив на світові ринки, а також умови проведення платежів. Грушко представив цю логіку як причину, чому ініціатива фактично «заморожена» з погляду Москви, і саме на цьому підставі в МЗС РФ говорять про відсутність передумов для її перезапуску в нинішніх умовах.

Суперечливі дані

Тут важливо зафіксувати різницю версій. Російська сторона формулює ситуацію як «припинення дії» попередньої домовленості через нібито невиконані Заходом умови щодо доступу російської сировини та добрив і платежів. При цьому міжнародна хронологія фіксує, що саме Росія за власною ініціативою вийшла з зернової ініціативи у липні 2023 року, тобто формально угода була припинена одностороннім рішенням Москви, а не «автоматично» через срыв умов. Таким чином, одна сторона говорить про «зависання» угоди через провину Заходу, інша — про добровільний вихід Росії з неї. Ці дві точки зору не збігаються у причинно-наслідковій оцінці, хоча й сходяться в тому, що ініціатива в діючому вигляді не працює.

Удари по портах і загроза посівній 2027 року

Практичні наслідки відсутності ініціативи відчуваються вже зараз. У 2026 році російські атаки на українські порти створюють прямі труднощі з експортом зерна, через що аграрії отримують менше коштів для закупівлі насіння, добрив і палива напередодні посівної 2027 року. Фактично кожен місяць без стабільного чорноморського експорту скорочує фінансову базу для підготовки наступного сільськогосподарського циклу.

Альтернативні маршрути та оцінка Kernel

Альтернативні логістичні канали — залізниця, автомобільні перевезення та дунайські порти — не можуть повністю замінити чорноморські маршрути за пропускною здатністю та вартістю. За оцінкою генерального директора Kernel Євгена Осіпова, без вирішення питання з експортом Україна може не засеяти близько 20% площ, що, за його розрахунками, означатиме недоотримання порядка 12 млн тонн продовольчого зерна. Ця цифра підкреслює масштаб економічних та продовольчих ризиків, пов'язаних із тим, що, за заявою російського МЗС, передумов для повернення до ініціативи поки не видно.