На тлі наростання успіхів ультраправих політичних сил у Європі Міністерство закордонних справ України зафіксувало свою позицію: Київ готове будувати стосунки з будь-якою владою, яку оберуть громадяни європейських держав. Про це, за повідомленням РБК-Україна, заявив прес-секретар МЗС України Георгій Тихий під час офіційного брифінгу. За його оцінкою, найближчий період буде насиченим виборчими циклами: наступного року, за підрахунками дипломата, в різних виборчих процесах візьмуть участь понад половина громадян Європейського Союзу, а вибори відбудуться у дев'яти європейських країнах. Саме тому, за словами представника відомства, важливо, щоб Україна не перетворилася на тему, що провокує розбіжності та політичну поляризацію всередині європейських держав.
Дипломатична готовність до будь-яких сценаріїв
Тихий підкреслив, що українська дипломатія готова до різних сценаріїв незалежно від результатів майбутніх виборів у європейських країнах. Київ, за його словами, не має наміру втручатися у внутрішні політичні процеси інших держав і працюватиме з тими політичними силами та представниками влади, яких оберуть громадяни. «Ми будемо працювати з тим, кого обирає народ тієї чи іншої країни. Це наш спільний підхід», — пояснив прес-секретар МЗС. Таким чином, відомство фактично застрахувало себе від перегляду курсу у разі приходу до влади в європейських столицях сил, які традиційно критично налаштовані щодо підтримки Києва.
Підтримка України як консолідуючий фактор
Окремо Тихий акцентував, що в МЗС вважають тему підтримки України «консолідуючою», а не приводом для політизації. За його твердженням, підтримка України відповідає інтересам Європейського Союзу та Європи загалом: українські військові стримують російське просування, а допомога Києву є внеском у безпеку європейських держав. «Тому кожен акт підтримки – це, по суті, інвестиція в безпеку, мир і спокій самих європейських держав», — заявив представник відомства. Ця риторика спрямована на те, щоб зберегти єдиний європейський фронт підтримки навіть за умов внутрішньої політичної фрагментації окремих країн ЄС.
Регіональні вибори в Німеччині та їхній вплив
Коментуючи ситуацію в Німеччині, Тихий звернув увагу, що нещодавні вибори, про які йдеться, були регіональними: землі Німеччини не визначають зовнішню політику країни, цим займається федеральний уряд у Берліні. За його думкою, не слід переносити заяви представників партій на регіональному рівні на зовнішньополітичний курс усієї Німеччини. Цей тезис звучить на тлі заяв канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який раніше попередив, що перемога ультраправої «Альтернативи для Німеччини» в Саксонії-Ангальті матиме наслідки не лише для Німеччини, а й для міжнародної ситуації, зокрема вказавши на можливі ризики для подальшої підтримки України.
Заклики до переговорів: Київ вказує на Москву
Відповідаючи на заклики представників ультраправих сил відмовитися від підтримки України й перейти до мирних переговорів, Тихий заявив, що такі заклики слід адресувати не Києву, а Москві, оскільки Україна готова до переговорів. Він нагадав, що президент Володимир Зеленський готовий зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним у зручний час і на будь-якій нейтральній платформі, при цьому Київ не вважає нейтральною територією Росію та Білорусь. Переговори, за словами прес-секретаря, можуть проходити за посередництва президента США Дональда Трампа. «Тому не нам слід адресувати ці заклики, а тим, хто не хоче припиняти війну, – це Москва», – підсумував Тихий.
Суперечливі дані
У заявах сторін простежується розбіжність у оцінці впливу регіональних виборів та в визначенні адресата переговорних закликів. З одного боку, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно пов'язав перемогу ультраправих у Саксонії-Ангальті з ризиками для міжнародної ситуації та для підтримки України, тобто фактично визнав значущість регіонального результату для зовнішньополітичного курсу. З іншого боку, прес-секретар МЗС України Георгій Тихий, навпаки, наголошує, що регіональні землі не визначають зовнішню політику Німеччини і їхні заяви не слід переносити на курс Берліна. Аналогічна суперечність присутня й у питанні переговорів: ультраправі сили закликають Київ до мирних переговорів і відмови від підтримки, тоді як українська сторона стверджує, що вона сама готова до переговорів, і адресатом закликів до миру є Москва. Обидві позиції зафіксовані в публічних заявах і відображають різницю в інтерпретації тих самих політичних подій.
