У Міністерстві закордонних справ України прокоментували рішення Львівської обласної ради, яким 2027 рік було оголошено роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. У зовнішньополітичному відомстві, відповідаючи на запит РБК-Україна, назвали цей крок «контрпродуктивним для актуальних зусиль, спрямованих на подальший розвиток українсько-польських відносин». За інформацією МЗС, останніми роками Київ і Варшава досягли суттєвого прогресу в розвитку стратегічного партнерства, зокрема у питаннях пошуково-ексгумаційних робіт, історичного діалогу та оборонної співпраці, і регіональна ініціатива ставити під загрозу цю позитивну динаміку.

Рішення ухвалено без консультацій із центром

В українському зовнішньополітичному відомстві окремо наголосили, що рішення було ухвалене на регіональному рівні. Депутати Львівської облради, які проголосували за ініціативу, не зверталися по консультації ні до МЗС, ні до інших центральних органів влади для оцінки можливих наслідків для відносин із Польщею. У міністерстві нагадали, що депутати місцевих рад обіймають виборні посади й не підпорядковуються Верховній Раді, Кабінету Міністрів, президенту України чи центральним органам виконавчої влади. Проте в МЗС заявили, що політичні рішення на регіональному рівні не повинні шкодити національним інтересам України, насамперед у питаннях безпеки та європейської інтеграції.

Заклик до Варшави: не робити різких кроків

Українська сторона прямо закликала Польщу утриматися від різких кроків, які можуть перешкодити тенденції нормалізації відносин між двома країнами. У повідомленні МЗС підкреслено, що стратегічне партнерство потребує «стриманості та передбачуваності, професійного й відкритого діалогу, розвитку довіри». Відомство підтвердило налаштованість на конструктивне вирішення всіх проблемних питань двосторонніх відносин дипломатичними каналами в дусі добросусідства.

Реакція Польщі: від прем'єра до міністра оборони

Рішення Львівської облради вже викликало резонанс у Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що ініціатива шкодить інтересам України та може ускладнити її відносини з міжнародними партнерами. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, зі свого боку, закликав українську владу дистанціюватися від цієї позиції. Таким чином, у Варшаві розглядають регіональне рішення як фактор, здатний підірвати довіру між двома державами за умов, коли обидві сторони заявляють про намір розвивати стратегічне партнерство.

Контекст: історичний порядок денний як фактор двосторонніх відносин

Питання, пов'язані з історією УПА та її ключовими постатями, традиційно залишаються одними з найчутливіших точок в українсько-польському діалозі. Водночас у Києві УПА розглядається як частина боротьби за незалежність, а в Польщі низка постатей, пов'язаних із повстанським рухом, асоціюються зі злочинами проти польського населення в роки Другої світової війни. Саме тому будь-які публічні кроки, що зачіпають цю тему, сприймаються у Варшаві крізь призму історичної пам'яті та можуть викликати дипломатичну напругу. Заяву МЗС України, що акцентує увагу на необхідності професійного діалогу та неприпустимості шкоди для євроінтеграційних процесів, можна розглядати як спробу Києва зафіксувати, що відповідальність за регіональну ініціативу не повинна перекладатися на рівень державної політики.