Керівник підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Олександр Абакумов заявив, що діючий в Україні механізм застави для високопоставлених підозрюваних фактично перетворився на «плату за мовчання» та «кешбек для держави». На його думку, застава, яка згідно із законом має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання процесуальних обов'язків, на практиці стала «елементом кримінальної економіки». Чиновник наголосив, що для виправлення ситуації необхідні негайні зміни законодавства, а основою для них може стати зареєстрований 8 липня 2026 року законопроєкт №15388.

Механізм застави як елемент кримінальної економіки

За оцінкою Абакумова, десятки та сотні мільйонів гривень вносяться у вигляді застави за топ-чиновників зі рахунків компаній, формально не маючи жодного стосунку до цих людей. Мова, як він зазначив, йде про «ніхто невідомих фірм із підозрілою господарською діяльністю». Засновники та директори таких компаній, на його словах, часто не можуть пояснити, чим вони насправді займаються і чому вирішили внести мільйони гривень застави за підозрюваних. «Не можуть, тому що за ширмою таких фіктивних осіб стоять інші люди — реальні бенефіціари цих компаній. Люди, які не хочуть, щоб про їхню участь стало відомо», — пояснив керівник детективів.

Схема через фіктивні компанії та легалізація готівки

За версією НАБУ, джерелом коштів є готівка, акумульована внаслідок протиправної діяльності: її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже знаходяться на рахунках компаній. Абакумов зазначив, що саме на цьому етапі має спрацювати фінансовий моніторинг, однією з ключових задач якого є протидія легалізації злочинних доходів. Однак, на його думку, на практиці гроші переказуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю. Спільники злочину, за його оцінкою, можуть використовувати кошти кримінального походження без належної перевірки їх законності для звільнення з-під варти іншого учасника тієї ж злочинної діяльності.

Справа «Мідас» та вартість «послуги»

Як ілюстрацію керівник детективів навів справу «Мідас», у якій, на його словах, вартість послуги внесення застави становила від 10% до 30% від загальної суми. «І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Витрати кримінального середовища на збереження самого себе. Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра — допоможуть їй порушити покладені судом обов'язки, виїхати з країни і жити своє найкраще життя десь за кордоном», — заявив Абакумов. Він констатував, що в таких умовах застава «стає кешбеком для держави» та «кешбеком від викрадених активів».

Суперечливі дані

У публікаціях на цю тему зустрічаються розбіжності в найменуваннях розслідуваних епізодів. Основний текст заяви та ряд видань оперують справою «Мідас» як ключовим прикладом схеми внесення застави, тоді як окремі матеріали (зокрема, на pravda.com.ua) пов'язують ініціативу зі зміною правил внесення застав із «кейсом Мудрої». Крім того, у контексті згадується операція «Форест Гамп», оголошена 19 серпня 2026 року. Таким чином, джерела не завжди єдиноманітно ідентифікують конкретний епізод, до якого прив'язані заяви про «плату за мовчання», що потребує додаткової верифікації при подальшій роботі з темою.

Законопроєкт №15388 та необхідні зміни

Абакумов запропонував використати зареєстрований 8 липня 2026 року законопроєкт №15388 як основу для перегляду правил визначення та процедури внесення застави. На його думку, держава має перевіряти компанію, яка «вирішила раптом внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень»: хто її реальний власник, звідки у неї ці гроші і які стосунки пов'язують заставодавця з підозрюваним. Необхідно також з'ясовувати законність походження коштів. Відповіді на ці запитання, на його переконання, мають бути отримані до того, як «гроші виконають свою функцію, і двері СІЗО відкриються». «Застава має залишатися дієвим заходом запобігання, а не кешбеком від викрадених активів», — підкреслив чиновник.

Контекст: операція «Форест Гамп»

Заява прозвучала на фоні антикорупційної операції: 19 серпня 2026 року НАБУ та САП повідомили про проведення операції «Форест Гамп». Правоохоронці викрили діяльність організованої групи, до якої, ймовірно, могли входити діючі та колишні народні депутати, високопоставлені чиновники ОП та інші особи. Одним із ключових епізодів розслідування стала легалізація 150 млн гривень готівкою: за версією слідства, кошти переказували через низку рахунків підконтрольних компаній, а потім використовували для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».