Світові ринки енергоносіїв знову опинилися під тиском геополітичної напруги. Нова хвиля ескалації на Близькому Сході, спровокована загостренням ситуації навколо Ормузької протоки та відповідними ударами США по Ірану, підштовхнула ціни на нафту до багатомісячних максимумів. Інвестори в паніці оцінюють ризики перебоїв із постачанням «чорного золота» через ключовий світовий вузол.

Різкий стрибок котувань

Станом на 14 липня ф'ючерси на нафту Brent продемонстрували впевнений ріст на 1,5%, досягнувши позначки в 84,54 долара за барель. Американський еталонний сорт WTI також показав позитивну динаміку, подорожчавши на 1,1% до 79,02 долара. Для обох сортів це стало найвищим рівнем цін майже за місяць.

Основний драйвер росту — страх перед закриттям артерій постачання. Вночі на 12 липня Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у спробі пройти несанкціонованим маршрутом. Інцидент переріс у збройний конфлікт: іранські сили атакували контейнеровоз, після чого США нанесли серію ударів по іранських цілях.

Прогнози аналітиків та нові загрози

Експерти енергетичного сектору налаштовані песимістично. Аналітики компанії Ritterbusch and Associates попереджають, що конфлікт між США та Іраном може затягнутися. У звіті консалтингової фірми зазначається, що відновлення атак набирає обертів, а додаткові бомбардування зі сторони США, що послідували після відновлення блокади протоки, лише погіршують ситуацію.

Додаткову напругу на ринок внесли повідомлення про напад на два нафтових танкери, що належать ОАЕ. Ці інциденти підтверджують найгірші побоювання трейдерів: логістичні ланцюги в регіоні Перської затоки перебувають під прямою загрозою.

Позиція США та економічні ризики

Попри заяви Тегерана, у Центральному командуванні Збройних сил США (CENTCOM) категорично спростували закриття водної артерії, заявивши, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства.

У відповідь на кризу президент США Дональд Трамп підняв питання про фінансову відповідальність. Спочатку Вашингтон вимагав компенсацію за забезпечення безпеки судноплавства, а Трамп навіть запропонував ввести плату в розмірі 20% за прохід суден. Однак після консультацій із лідерами країн Близького Сходу від ідеї прямого оподаткування відмовилися. Натомість США зробили ставку на укладання нових торговельних та інвестиційних угод із державами Перської затоки.

Інфляція проти попиту

Попри геополітичний ажіотаж, існують фактори, здатні стримати подальший ріст цін. Головний із них — макроекономічна ситуація. Подорожчання енергоносіїв неминуче підштовхне інфляцію, що може змусити центральні банки світу довше утримувати високі відсоткові ставки. Це, у свою чергу, здатне сповільнити економічне зростання та скоротити глобальний попит на нафту, створюючи баланс між ризиками постачання та купівельною спроможністю.