Світові ринки енергоресурсів продовжують перебувати в стані високої волатильності. Станом на 19 серпня 2026 року ціни на нафту демонструють зростання вже четвертий торговий день поспіль. Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 0,8% до 91,71 долара за барель, а американський сорт West Texas Intermediate (WTI) додав 0,9%, досягнувши позначки в 85,70 долара. Інвестори реагують на наростаючу геополітичну напругу в Перській затоці, де ключовим фактором залишається статус Ормузької протоки — головної артерії світової торгівлі вуглеводнями.

Геополітичний тупик: позиція США та Ірану

Основним драйвером зростання цін є відсутність чіткого консенсусу між Вашингтоном і Тегераном щодо відновлення судноплавства. Президент США Дональд Трамп у своїх останніх заявах знову озвучив намір оголосити Ормузьку протоку територією США, що викликало різку реакцію в регіоні. У той же час, офіційний Тегеран займає жорстку позицію: Іран заявив, що протока не буде відкрита для міжнародного судноплавства, доки Сполучені Штати не виконають усі умови, прописані в так званому «Ісламабадському меморандумі про взаєморозуміння».

Логістичний колапс та обхідні шляхи

Через відсутність гарантій безпеки рух суден через протоку суттєво сповільнився. Більшість судновласників віддають перевагу уникненню цього вузького водного шляху, побоюючись атак з боку іранських сил та хуситів. У відповідь на кризу, уряд Іраку вже схвалив механізми експорту своєї сирої нафти через спеціалізовані компанії, використовуючи альтернативні маршрути та ринки, щоб мінімізувати втрати від блокади. Аналітики зазначають, що ризики для судноплавства залишаються високими, що підтримує ціни на нафту в найближчій перспективі.

Суперечливі дані

Ситуація навколо Ормузької протоки характеризується серйозними розбіжностями в інтерпретації фактів. З одного боку, аналітики ринку та західні джерела вказують на те, що протока де-факто закрита для безпечного транзиту, що підтверджується сповільненням руху суден та зростанням цін. З іншого боку, існують заяви про те, що Іран готовий до діалогу, але вимагає зняття блокади та ембарго. Тоді як одна сторона наполягає на суверенітеті над протокою, інша вимагає повного виконання умов угоди, яка, на думку Тегерану, була порушена. Ця двозначність створює інформаційний вакуум, який спекулянти використовують для тиску на котування.

Прогнози експертів та ризики ескалації

Згідно з думкою старшого аналітика ринку нафти в Sparta Commodities Джун Го, поточна ситуація створює прецедент для довгострокового тиску на ціни. «Атаки залишаються поширеними в обох ключових вузьких місцях», — зазначає експерт. Крім того, Іран готує інфраструктуру до можливого загострення не лише в районі протоки, але й у ширшому регіоні Близького Сходу. Торгівля попередньої сесії (18 серпня) завершилася на найвищому рівні більш ніж за три тижні, що свідчить про песимістичні очікування інвесторів щодо швидкого мирної угоди.