25 вересня 2026 року світові нафтові котування продемонстрували помірне зниження після різкого стрибка напередодні. За підсумками торгів ф'ючерси на нафту марки Brent подешевіли на 87 центів, або 0,82%, опустившись до 105,73 долара за барель. Американський бенчмарк West Texas Intermediate (WTI) показав більш виражену корекцію: зниження склало 1,56 долара, або 1,65%, до позначки 93,05 долара за барель. Ринки в цей день засвоювали сигнали про можливе укладення перемир'я між США та Іраном, що надавало стримувальний тиск на «геополітичну премію», закладену в ціни протягом останніх тижнів.

Тижневий максимум і розворот WTI

Не менш примітним виявилося рух котувань у попередній торговий день. У четвер, 24 вересня, ціни на нафту досягли тижневого піку: за підсумками сесії Brent додала 3,4%, а WTI — 2,7%. Для Brent це стало найвищим рівнем закриття з 15 вересня. Для WTI, навпаки, зростання виявилося знаковим подією після затяжної спаду: за шість попередніх торгових сесій американський сорт втратив 13%, а за тиждень знизився на 6,42%. В тому ж періоді Brent, навпаки, продемонструвала приріст у 2,09%. Такий асиметричний характер руху двох ключових бенчмарків привернув підвищену увагу аналітиків і трейдерів.

Рекордний спред і дизельний фактор

До 25 вересня розрив між цінами Brent і WTI досяг 12,68 долара — максимального значення з травня поточного року, коли спред перевищував 13 доларів. Зазвичай обидва еталонні сорти нафти рухаються синхронно, при цьому американський WTI традиційно торгується зі знижкою до Brent. Однак цього разу розходження має аномальний характер. За словами головного аналітика KCM Trade Тіма Ватерера, «незвично велика різниця між цінами на WTI і Brent також відображає різні регіональні профілі ризику». У значній мірі таке розходження зумовлене тривогами ринку щодо можливого заборони США на експорт дизельного палива. Адміністрація президента Дональда Трампа, як повідомлялося раніше, розглядає введення 90-денного обмеження на експорт дизеля з метою стримування зростання внутрішніх цін на пальне. Подібна міра здатна призвести до перенасичення американського внутрішнього ринку, що додатково тисне саме на WTI, тоді як глобальний Brent залишається підкріпленим ближньосхідними ризиками.

Дипломатичний трек: Нью-Йорк і Ормузька протока

Ключовим геополітичним фактором, що визначає динаміку нафтового ринку на поточному тижні, залишаються переговори між США та Іраном. За наявними даними, представники обох сторін у Нью-Йорку обговорюють поетапний шлях до врегулювання конфлікту. План передбачає відновлення Тегераном судноплавства в Ормузькій протоці — крізь яку проходить близько п'ятої частини світової нафти — і скасування Вашингтоном економічної блокади Ірану як зустрічного кроку. Саме ці сигнали про можливу деескалацію стали основним драйвером зниження котувань 25 вересня: ринок закладав ймовірність того, що загроза перекриття ключових нафтових артерій буде знята.

Саудівська Аравія перенаправляє потоки через Червоне море

Паралельно з дипломатичним треком галузеві джерела, супутникові знімки та дані про морські перевезення фіксують оперативні дії Ер-Рияда. Саудівська Аравія збільшує обсяги перекачки сировинної нафти по трубопроводу «Схід–Захід», що веде до експортного терміналу в порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Однак, за наявними відомостями, завантаження танкерів у Янбу на момент публікації ще не відновилось, що означає: реальний приріст експортних поставок через альтернативний маршрут поки залишається потенційним, а не фактичним. Попри це сам факт підготовки інфраструктури до перенаправлення потоків знижує премію за ризик на ближньосхідному сегменті ринку.

Протирічливі дані

При зіставленні різних джерел виявляється низка розбіжностей, які важливо враховувати. По-перше, низка публікацій (зокрема казахстанського видання inform.kz) фіксує наближення Brent до позначки 95 доларів на тлі іранської напруженості, тоді як станом на 25 вересня 2026 року ціна становить 105,73 долара. Різниця пояснюється тим, що ці публікації стосуються більш раннього етапу ескалації, однак для читача, що не відстежує щоденну динаміку, це може створити враження невідповідності. По-друге, характер дипломатичного процесу описується по-різному: в одних джерелах йдеться про «поетапний шлях до врегулювання конфлікту», в інших — про «двадцятиденне перемир'я». Ймовірно, ці формулювання відображають різні стадії одного й того ж переговорного процесу, однак точна тривалість і юридична природа досягнутого (або планованого) угоди на момент публікації не підтверджені жодною зі сторін офіційно. Крім того, розбіжність у тижневій динаміці Brent (+2,09%) і WTI (−6,42%) на 8,5 процентного пункту не має прецеденту в сучасній історії ринку і не може бути пояснена виключно дизельним фактором, що вказує на наявність додаткових, не розкриваних публічно факторів ціноутворення.

У найближчих сесіях увага ринку буде зосереджена на двох ключових подіях: підсумках нью-йоркських переговорів США та Ірану і можливому офіційному оголошенні Вашингтоном про введення 90-денної заборони на експорт дизельного палива. Будь-яка з цих подій здатна як звузити, так і ще більше розширити аномальний спред між Brent і WTI, а також визначити вектор руху нафтових цін на найближчий тиждень.