У четвер, 16 липня 2026 року, світові ринки зіткнулися з новою реальністю: нафта Brent тримається на позначці $84,50, але аналітики попереджають про ризик різкого стрибка цін до $100 за барель. Ситуація в Перській затоці виходить за межі звичайної геополітичної напруги — конфлікт між США та Іраном перейшов у фазу прямого силового протистояння, торкнувшись ключових транспортних артерій світової економіки.

Ринок фіксує прибуток, але страх залишається

Після досягнення місячних максимумів котування продемонстрували помірну корекцію. Ф'ючерси на північно-морську суміш Brent знизилися на 0,45% до $84,57, а американська марка WTI — на 0,19% до $79,45. За словами експертів, поточне зниження зумовлене фіксацією прибутку трейдерами та тим, що танкерний трафік через Ормузьку протоку, хоч і скоротився, але не зупинився повністю.

Однак ця стабільність надзвичайно крихка. Інвестиційний банк SEB Research попереджає: якщо протистояння перейде у фазу довгострокової блокади протоки, котування Brent можуть пробити діапазон $90–$95 і наблизитися до психологічно важливої позначки в $100.

Ефект доміно: страхування та логістика

Реальний стан справ у зоні конфлікту став очевидним після даних аналітичної компанії Kpler. У перший день відновлення обмежень добовий трафік комерційних суден через протоку впав на 30% — з 13 до 9 одиниць. Більшість міжнародних судновласників віддали перевагу зміні маршрутів або зупинці руху в Оманській затоці.

Ключовим фактором стала різка динаміка ставок страхування військових ризиків (War Risk Premiums). Логістичні ланцюжки, звиклі до безперебійної роботи, змушені перестраюватися, що неминуче призводить до зростання витрат і, як наслідок, цін на енергоносії.

Інцидент з танкером M/T Belma: точка неповернення

Погіршення ситуації стало наслідком призупинення дії двостороннього меморандуму про взаєморозуміння, укладеного ще у червні 2026 року. Суперечки щодо контролю над судноплавними шляхами та права стягування зборів за безпеку переросли у військовий інцидент.

15 липня сили Центрального командування США (CENTCOM) застосували ракети класу «повітря-поверхня» Hellfire по комерційному танкеру M/T Belma під прапором Кюрасао. Судно ігнорувало вимоги американського ВМФ поблизу острова Харг. За заявою командування, удар був точковим: було уражено вихлопну систему, щоб вивести з ладу двигун, не руйнуючи при цьому вантажні танки.

Тегеран сприйняв це як акт агресії у територіальних водах. Міністерство оборони Ірану погрозило симетричними заходами проти судноплавства інших держав регіону та залученням оборонної інфраструктури на островах Абу-Муса та Великий Томб.

Правовий аспект: свобода судноплавства під загрозою

Згідно з Конвенцією ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), міжнародні протоки підпорядковуються режиму транзитного проходу. Прибережні держави не мають права односторонньо призупиняти або обмежувати цей режим у мирний час. Будь-яке примусове обмеження навігації або введення мит без міжнародного консенсусу кваліфікується як порушення свободи судноплавства.

Сьогодні ці норми перевіряються на міцність. Вашингтон кваліфікує дії Ірану щодо контролю протоки як порушення принципу відкритого моря, тоді як Тегеран наполягає на виключному праві регулювання транзиту. Поки ринок намагається адаптуватися до нової реальності, питання про те, скільки часу триватиме поточна «застійна» фаза конфлікту, залишається без відповіді.