В умовах триваючої війни та наближення опалювального сезону 2026 року Україна стикається з критичними викликами у сфері енергетичної безпеки. Попри те, що газові сховища заповнені з випередженням графіка, експерти та представники влади попереджають про ризики, які можуть призвести до дефіциту палива. Російські атаки на інфраструктуру, включаючи об'єкти видобутку та газотранспортну систему, змушують Київ переглядати стратегії підготовки до зими та шукати додаткові ресурси.

Парадокс наповнених сховищ і загроза імпорту

На 12 серпня 2026 року в підземних сховищах газу (ПХГ) України накопичено майже 14 млрд кубометрів палива. Це перевищує встановлений урядом мінімум у 13,2 млрд кубометрів, необхідний до початку опалювального сезону. Більше того, при збереженні поточних темпів закачування — близько 35 млн кубометрів на добу — до жовтня запас може наблизитися до 16 млрд кубометрів, що на 2,5 млрд більше, ніж у аналогічний період минулого року.

Однак оптимізм, викликаний високими показниками наповненості, затемнюється реальністю бойових дій. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про необхідність імпорту газу на суму 400 млн євро, що еквівалентно 700–800 млн кубометрів. Інсайдери видання РБК-Україна уточнюють, що ця сума є лише мінімальною. Реальні потреби можуть бути значно вищими, оскільки накопичені запаси не гарантують безперебійного постачання у разі пошкодження інфраструктури.

Ризик втрати доступу до газу через атаки

Головна загроза полягає не стільки в обсязі накопиченого газу, скільки у фізичній можливості його відбору. Представник Головного управління розвідки МО Андрій Черняк попередив, що в осінньо-зимовий період під удар можуть потрапити об'єкти газодобування у Полтавській та Харківській областях, а також газотранспортна система.

Особливого занепокоєння викликає стан компресорної інфраструктури, що забезпечує відбір газу з ПХГ. Найбільше сховище — Більче-Волицько-Угерське у Львівській області — перебуває в зоні потенційного ризику. Пошкодження компресорних станцій може зробити накопичений газ недоступним для споживачів, навіть якщо він фізично знаходиться в надрах. Вже 9 серпня проти об'єктів газодобування було застосовано десятки ударних дронів, що призвело до значних руйнувань та зупинки роботи підприємств.

Кадрові перестановки: Юліана Свириденко за кермом «Нафтогазу»

На тлі загострення ситуації в енергетичному секторі обговорюються масштабні кадрові зміни у ключовій компанії країни. За інформацією джерел у Верховній Раді та ЗМІ, на посаду в.о. голови «Нафтогазу» може бути призначена екс-прем'єр України Юліана Свириденко. Це призначення розглядається як спроба мобілізувати ресурси та забезпечити ефективне управління в умовах кризи.

Свириденко, яка має досвід управління державними структурами, має вирішити складні завдання щодо координації імпорту, відновлення пошкоджених об'єктів та забезпечення стабільності енергосистеми. Її кандидатура відображає серйозність намірів уряду не допустити колапсу в опалювальний сезон 2026 року.

Суперечливі дані

Існує розбіжність у оцінках масштабів необхідного імпорту. Офіційно озвучена прем'єр-міністром Шмигалем сума в 400 млн євро розглядається урядом як необхідний мінімум. Однак співрозмовники РБК-Україна, знайомі з реальною ситуацією підготовки до зими, стверджують, що фактична потреба значно вища. Експерти вказують, що поточні прогнози не враховують можливі масштабні руйнування інфраструктури, які можуть вимагати екстрених закупівель у рази більших обсягах газу.

Прогнози на зиму 2026 року

Прогнози для української енергетики на наступну зиму залишаються вкрай негативними. Ризик відключень електроенергії та газу залежить від інтенсивності російських атак. Якщо темпи відновлення видобутку будуть знижуватися через повторні удари, періоди дефіциту можуть стати більш тривалими. Влада закликає населення готуватися до складнощів, але точний прогноз неможливий через високу волатильність ситуації на фронті.