Світові нафтові ринки зафіксували різкий стрибок цін на тлі нової ескалації напруженості на Близькому Сході. Під час азіатських торгів вартість еталонної північноатлантичної марки Brent зросла на 3,8%, досягнувши позначки у 96,64 долара за барель. Американська марка WTI показала ще більш агресивний ріст — 4,6%, піднявшись до 94,68 долара.
Тінь повномасштабного конфлікту
Імпульсом для ралі на біржах стали військові дії між Іраном та Ізраїлем. Вчора Тегеран наніс ракетний удар по Ізраїлю, який став першим з квітня: системи ППО перехопили дві балістичні ракети, що летіли в північний район країни. Попри телефонну розмову, під час якої, за повідомленнями, Дональд Трамп інструктував Беньяміна Нетаньяху утриматися від відповідних заходів, Ізраїль все ж наніс контрудар. Вибухи пролунали щонайменше в трьох іранських містах.
Спекулянти на біржах побоюються, що поточний обмін ударами може перерости у повномасштабну війну. Такий сценарій похоронить надії на найближче досягнення угоди щодо відкриття Ормузької протоки. Через цей стратегічний вузол зазвичай проходить п'ята частина світових поставок нафти, проте він фактично закритий з кінця лютого 2026 року.
Інфляція та політичні ризики
Зростання цін на енергоносії несе в собі серйозні макроекономічні наслідки. Подорожчання палива розкручує інфляційну спіраль по всьому світу, що створює додаткові ризики для економічної стабільності. Крім того, аналітики зазначають, що подорожчання нафти підриває рейтинги Дональда Трампа.
З початку конфлікту наприкінці лютого котування Brent вже досягали історичного максимуму у 126 доларів за барель. Водночас, згідно з даними Financial Times, агресивне прагнення Трампа до дипломатичного вирішення стримує ціни від подальшого злету. Ринки демонструють віру в те, що президент зробить усе можливе для завершення війни та стабілізації ситуації.