У Національній академії наук України в екстреному порядку розробляють проєкт масштабної консервації будівлі президії, яка зазнала критичних пошкоджень унаслідок нещодавньої масованої атаки російського безпілотника. Керівництво наукового відомства ставить за мету завершити всі першочергові протиеварійні та консерваційні роботи до настання холодів, щоб запобігти остаточному руйнуванню конструкцій, що залишилися, під впливом опадів і низьких температур.

Масштаб руйнувань та поточний стан приміщень

Як повідомив перший віцепрезидент НАН В'ячеслав Богданов, у результаті прямого удару ворожого дрона та масштабної пожежі, що сталася за ним, було пошкоджено близько 900 квадратних метрів приміщень із загальних 2350 квадратних метрів площі, що становить приблизно 40% усієї історичної будівлі. Ситуація ускладнюється тим, що навіть уціліла від вогню частина будови наразі абсолютно непридатна для повноцінної експлуатації.

У процесі гасіння масштабного загоряння вода проникла на нижні та суміжні поверхи, серйозно пошкодивши приміщення з традиційними дерев'яними перекриттями, старою дранкою та штукатуркою. Наразі співробітники Київської аварійно-рятувальної служби завершують розбір найбільш небезпечних та аварійних конструкцій, що загрожують обваленням, а штатні працівники академії надають посильну допомогу в розчищенні завалів.

Суперечливі дані

Під час висвітлення наслідків трагічного інциденту в різних медіаджерелах виникли певні розбіжності щодо точних термінів проведення ремонтно-відновлювальних робіт та статусу аварійності окремих крил будівлі. У той час як офіційні представники НАН України наполягають на можливості оперативної консервації ключових вузлів до настання зимового періоду, незалежні експерти з будівельної експертизи висловлюють побоювання, що масштабна вологість дерев'яних перекриттів може потребувати більш тривалого та дорогого циклу попереднього сушіння, що потенційно зрушить графік запланованих інженерних заходів на пізніший термін.

Міжнародна солідарність та подальші кроки

Незважаючи на колосальні руйнування та загибель людей, президія академії виявила стійкість і вже 30 вересня провела своє чергове робоче засідання. Керівництво НАН України висловлює надію, що широка міжнародна підтримка та слова солідарності від провідних світових наукових організацій допоможуть не лише з технічним оснащенням лабораторій, а й посилять тиск на міжнародні академічні журнали та структури, які й досі продовжують співпрацю з російськими науково-дослідними інститутами.