Людство продовжує активну підготовку до повернення на природний супутник Землі та подальшого освоєння Марса. Проте масштабні космічні місії зіткнуться з колосальними викликами, серед яких смертоносна радіація, екстремальні перепади температур, глибокий вакуум та абразивний місячний пил. У цих суворих умовах астронавтам знадобиться надійна підтримка, яку готові надати передові робототехнічні системи та людиноподібні андроїди.
Випробувальний полігон iMETRO та робот Valkyrie
Спираючись на багаторічний досвід експлуатації проєктів на кшталт Robonaut 2, інженери Космічного центру імені Джонсона залучили передового гуманоїда Valkyrie для роботи на позаземних базах. На спеціально створеному випробувальному майданчику iMETRO фахівці ретельно відтворюють умови місячної та марсіанської поверхні. Тут тестується як апаратне забезпечення, так і складне програмне наповнення, що дозволяє роботам адаптуватися до непередбачуваного середовища без необхідності носити важкі скафандри чи потребувати постійного забезпечення киснем і водою.
Вирішення проблеми затримки сигналу та автономність
Однією з найважливіших технологічних перешкод під час керування технікою на Місяці та Марсі залишається фізична затримка радіосигналу, яка становить від кількох секунд до двадцяти хвилин і більше. Щоб подолати цей бар'єр, розробники впроваджують напівдецентралізовані та напівавтономні алгоритми. Під час останніх тестів програмне забезпечення від компанії PickNik дозволило робототехнічній руці самостійно виявити люк корабля, повернути клямку, відкрити масивні двері та перемістити вантаж. Тепер оператор задає лише загальне стратегічне завдання, а всю дрібну моторику робот виконує самостійно.
Новий підхід до проєктування позаземних баз
Інтеграція гуманоїдних роботів у майбутні експедиції кардинально змінює саму філософію проєктування космічних модулів та інфраструктури. Інженери враховують потреби металевих помічників уже на етапі креслень: майбутні житлові та технічні комплекси оснащуються великими зручними ручками, контрастним маркуванням та спеціалізованим освітленням. Такий підхід гарантує, що інфраструктура буде однаково зручною як для живих астронавтів, так і для їхніх автономних колег.