Тридцять дві держави-члени Північноатлантичного альянсу розпочали обговорення нових цільових показників військового потенціалу НАТО, які стануть основою для наймасштабнішої реформи військового планування за останні два десятиліття. Згідно з проєктом документа, від країн альянсу більше не вимагатимуть одночасно тримати ресурси для масштабної війни в Європі та для проведення кількох менш масштабних операцій з врегулювання криз. Замість цього союзники зосередяться на підготовці до одного з двох сценаріїв, а головним пріоритетом стане стримування та відбиття можливої агресії Росії.

Від «подвійної готовності» до єдиного сценарію

Раніше система планування НАТО передбачала, що альянс має бути здатним одночасно вести великомасштабні бойові дії в Європі та спрямовувати резервні контингенти в інші регіони для миротворчих чи кризових операцій. Новий підхід, про який повідомили четверо дипломатів альянсу, скасовує цю подвійність. Колишня помічниця генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Каміль Гранд прокоментувала ініціативу так: «Пропозиція відображає дуже чітке розуміння того, що, незалежно від обставин, для НАТО серйозна непередбачувана ситуація в Європі перевершить будь-які інші пріоритети чи події». Таким чином, резервні сили, які раніше могли бути спрямовані в Африку, на Близький Схід чи в інші регіони, тепер будуть закріплені за європейським театром воєнних дій.

«НАТО 3.0»: тиск Вашингтона та європейська оборона

Нова концепція значною мірою відповідає вимогам Сполучених Штатів, які протягом останніх років наполягають на тому, щоб альянс зосередився насамперед на обороні європейського континенту. У Вашингтоні цей підхід неофіційно називають «НАТО 3.0» — третьою фазою трансформації альянсу після повоєнного створення організації та після розширення на схід у 1990–2000-х роках. Перехід до єдиного сценарію означає, що збройні сили країн-членів будуть будуватися та оснащуватися під конкретне завдання — відбиття потенційного російського наступу, — а не під універсальний набір місій.

«Політичні вказівки» та дедлайн 2029 року

Поточні переговори стосуються документа під назвою «Політичні вказівки», який є частиною чотирирічного циклу планування військового потенціалу альянсу. За планом, новий цикл має завершитися затвердженням оновлених вимог до сил і засобів країн-членів до 2029 року. Очікується, що остаточної домовленості щодо тексту союзники досягнуть до лютого 2027 року. Від результатів цих переговорів напряму залежить, яким озброєнням і військовою технікою володітимуть армії альянсу та наскільки ефективним виявиться стримування Москви в середньостроковій перспективі.

Бюджетні обмеження та посилений контроль

Високопосадовець НАТО визнав, że майбутній цикл планування проходитиме під значно пильнішою увагою, ніж попередні. «Уряди хочуть знати, що їхні гроші витрачаються розумно», — заявив він. Посилення бюджетних обмежень на оборонні потреби в низці європейських країн може ускладнити узгодження нових цільових показників, оскільки вимоги до військового потенціалу передбачають конкретні закупівлі озброєння, модернізацію інфраструктури та збільшення чисельності особового складу. Для низки держав це означає необхідність перегляду національних оборонних бюджетів в умовах загального економічного тиску.

Європейські попередження та регіональний контекст

Європейські чиновники неодноразово попереджали, що Москва може бути готова до нападу на територію НАТО вже до 2029 року — рівно до того строку, до якого альянс має завершити новий цикл планування. Це створює додатковий тиск на дипломатів, яким належить узгодити документ у стислі терміни. На тлі цих переговорів раніше стало відомо, що Франція має намір узгодити з Німеччиною правила можливих ударів по російській території у зв'язку з ризиком ескалації до ядерного рівня. Паралельно Фінляндія, яка вступила до альянсу у 2023 році, продовжує підготовку до можливого конфлікту з Росією, проте стикається з низкою логістичних та інфраструктурних проблем, пов'язаних з адаптацією своєї армії до стандартів НАТО.