Північноатлантичний альянс представив нову стратегічну концепцію під назвою «Теорія перемоги» на випадок імовірного збройного конфлікту з Росією. Про розробку детального триетапного плану на Варшавському безпековому форумі повідомив Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, чий виступ детально висвітлило видання Wall Street Journal. Згідно з оприлюдненими даними, секретну версію документа було остаточно узгоджено три місяці тому, і вона покликана кардинально змінити підхід альянсу до колективної оборони східного флангу.
Суть «Теорії перемоги» та триетапний підхід
Нова стратегія НАТО базується на трьох послідовних етапах: блокування початкової атаки, зупинка подальшого просування сил противника та подальший злам його військового потенціалу. На відміну від концепцій минулого, документ враховує колосальні географічні переваги Росії та її потужну оборонну промисловість, які теоретично здатні забезпечити швидкий прорив у країнах Балтії чи Польщі до прибуття основних сил підкріплення. Для нівелювання цієї загрози план передбачає масштабне інвестування у так звану «доступну масу» — відносно дешеві безпілотні літальні апарати, які мають органічно доповнити дорогий і складний арсенал сучасного озброєння альянсу.
Технологічне забезпечення та удари вглиб території
Найважливішою складовою стратегії є створення великої «автономної зони», де наземні робототехнічні комплекси та дрони зможуть ефективно стримувати російський наступ, мінімізуючи втрати серед військовослужбовців країн-союзників. Водночас далекобійні ракетні системи будуть задіяні для завдання точкових ударів по командних пунктах, вузлах зв'язку та засобах протиповітряної оборони у стратегічно важливих пунктах, включно з Петербургом і Калінінградом. Це дозволить позбавити російське командування контролю над повітряним простором та забезпечити успішну контратаку V корпусу армії США та інших сухопутних підрозділів НАТО, підкріплену єдиною «магістраллю даних» для обміну секретною інформацією в реальному часі.
Кадрові перестановки та спірні аспекти
Розробка концепції багато в чому спирається на напрацювання генерала у відставці Кріса Донах'ю, колишнього командувача армії США в Європі та керівника Сухопутного командування Альянсу. Однак навколо його постаті виникли серйозні кадрові суперечності: у липні Донах'ю був змушений покинути свій пост після того, як міністр оборони Піт Хегсет знизив його офіційний статус. Крім того, експерти та військові аналітики вказують на відсутність чіткого графіка реалізації оборонних заходів, що ускладнюється поточним глобальним дефіцитом боєприпасів, який виник на тлі затяжних конфліктів на Близькому Сході.
