14 жовтня 2026 року Рада Україна–НАТО затвердила стратегію підтримки української наукової екосистеми. Документ, як повідомили в Міністерстві освіти і науки України, спрямований на збереження наукових команд, розвиток дослідницької інфраструктури та розширення міжнародного співробітництва. Стратегія також покликана забезпечити реалізацію Дорожньої карти співробітництва Украї–НАТО у сфері інновацій та посилити стійкість української науки в умовах триваючої російської агресії.
Стратегія: від збереження кадрів до інфраструктурних проєктів
Затверджений документ передбачає комплекс заходів допомоги дослідникам — від фінансування конкретних проєктів до створення умов для продовження роботи в Україні. За словами заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, українські вчені вже розробляють рішення, здатні посилити загальну безпеку, зокрема у сферах розмінування та енергетичної стійкості. Стратегія фіксує ці напрями як пріоритетні та закладає основу для їх подальшого розвитку за підтримки Альянсу.
Програма SPS: Україна серед лідерів за залученістю
Україна є активним учасником програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (Science for Peace and Security, SPS). За даними МОН, українські наукові, дослідницькі та державні установи залучені до більш ніж 35% усіх поточних заходів програми. Спільно з партнерами з країн Альянсу та держав-партнерів українські вчені працюють над понад 70 науково-дослідними проєктами, що охоплюють кілька напрямів, критично важливих для безпеки країни.
Практична підтримка та коаліційний формат
Під час зустрічі з представниками програми SPS сторони обговорили подальшу практичну підтримку українських учених. Окремим пунктом порядку денного стало розгляд можливості вступу НАТО до Міжнародної коаліції з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. Цей крок, якщо його буде реалізовано, дозволить інституціоналізувати допомогу та забезпечити стійкіший потік ресурсів у науковий сектор.
Ширший контекст: від інновацій до освітніх реформ
Затвердження стратегії підтримки науки вписується в ширший контекст євроінтеграційного курсу України. Нещодавно Єврокомісія оприлюднила звіт про прогрес країни на шляху до ЄС, відзначивши значні реформи та виконання умов для відкриття трьох переговорних кластерів. Паралельно МОН схвалило сім нових уроків для старшокласників у рамках програми гуманної освіти та волонтерства, а українські школярі отримали можливість складати іспит з рідної мови для здобуття освітньої кваліфікації GCSE у Великій Британії. Усі ці ініціативи формують єдину траєкторію розвитку людського капіталу, на яку, за задумом стратегії, має спиратися і наукова екосистема.