У Верховній Раді України розгортається дискусія навколо створення Національного пантеону. Робоча група вже підготувала чорновий варіант законопроекту, який найближчим часом буде зареєстровано в парламенті. Ініціатива передбачає створення єдиного меморіального місця для вшанування ключових фігур української історії, однак список імен та критерії відбору викликають гострі суперечки.

Португальська модель та українська специфіка

За основу нового законопроекта взята модель Національного пантеону в Лісабоні. Як зазначив голова комітету ВР з гуманітарної та інформаційної політики Никита Потураєв, у Португалії це місце упокою не лише політичних та військових лідерів, а й культурних символів нації — поетів, письменників та художників. При цьому португальське законодавство жорстко регламентує часові рамки та рівень громадської підтримки, необхідні для надання статусу національного героя.

В українському варіанті акцент робиться на тих, хто очолював та створював державу в різні епохи: від Київської Русі та Гетьманщини до Запорозького Низового війська. До списку безумовних претендентів включено діячів УНР та Гетьманату Павла Скоропадського.

Юридичні «страховки» та питання Януковича

Одним із ключових моментів при розробці документа стало впровадження складної системи юридичних обмежень. Їхня головна мета — виключити можливість перезахоронення в Пантеоні проросійських політиків. Никита Потураєв підкреслив, що прізвище Віктора Януковича в документі не прописано, але викладено чіткі критерії, які автоматично відсікають подібні фігури.

При цьому законодавці уточнюють, що мова не йде про масове переміщення останків людей, які вже мають гідні поховання. Такі місця, як могила Тараса Шевченка в Каневі чи поховання Лесі Українки на Байковому кладовищі, залишаться символічними пам'ятниками без фізичного перенесення.

Дилема «20 років» та винятки

Щоб уникнути емоційних оцінок та політичних спекуляцій, у законопроекті прописано правило: перенесення в Пантеон можливе лише через 20 років після смерті діяча. Цей час дається суспільству, щоб трезво оцінити внесок особистості в історію.

Однак у робочій групі визнають наявність винятків. Дискусії тривають навколо фігур першого президента України Леоніда Кравчука та дисидента Левка Лук'яненка. Обидва політики відповідають критеріям для включення до Пантеону, але їхня недавня кончина ставить питання про дотримання часового інтервалу в тупик.

Місце пам'яті та питання безпеки

Місце для майбутнього Національного пантеону вже визначено, однак офіційне оголошення про нього має відбутися найближчим часом з боку президента Володимира Зеленського. Водночас, частина родичів історичних фігур виступає за перенесення останків лише після завершення російсько-української війни. Їхні побоювання пов'язані з ризиком можливих ударів по меморіалах в умовах триваючого конфлікту.

Процес повернення історичних фігур вже запущено. У травні Україна перезахоронила останки одного з лідерів ОУН — полковника Андрія Мельника та його дружини Софії на Національному військовому меморіальному кладовищі. Також стало відомо про заплановане перенесення останків засновника ОУН Євгена Коновальця з Роттердама, дозвіл на яке вже отримано.