У липні 2026 року Національний банк України (НБУ) провів масштабне оновлення нормативної бази, що регулює роботу фінансової системи в умовах триваючої війни. Регулятор сфокусувався на двох, здавалося б, протилежних векторах: посиленні боротьби з фінансовими схемами та спрощенні процедур для звичайних клієнтів. Експерти відзначають, що ці кроки спрямовані на гармонізацію української банківської системи з європейськими стандартами, зберігаючи при цьому стійкість в умовах воєнних ризиків.

Боротьба зі «свертками» та тіньовими схемами

Одним із ключових напрямків змін стало посилення уваги до фінансового моніторингу. У липні НБУ видав спеціальний лист, у якому звернув увагу банків на специфічні схеми, що використовуються для уникнення сплати податків та легалізації доходів із «сірої» зони. Йдеться про так звані «свертки» та «встрічні потоки» — маніпуляції, які часто використовуються для створення фіктивного податкового кредиту.

Важливо зазначити, що регулятор не вводить масових обмежень для всіх клієнтів. Як пояснила керівниця аналітичного департаменту ЦЕІП «Фінансовий пульс» Діляра Мустафаєва, нові рекомендації вимагають від банків оцінювати не окремі платежі, а сукупність факторів. Вирішальним фактором залишається відповідність фінансової активності реальній господарській діяльності клієнта. Це означає, що контроль стане більш точковим та адресним, фокусуючись на підозрілих комбінаціях ознак, а не на формальних показниках.

Спрощення ідентифікації та доступність послуг

Паралельно з посиленням контролю за бізнесом, НБУ пішов на значне спрощення процедур для фізичних осіб. Згідно з постановою №81, банки отримали право допомагати клієнтам у проходженні процедур ідентифікації та верифікації, якщо ті не можуть зробити це самостійно з фізичних чи інших об'єктивних причин. Це особливо актуально в умовах війни, коли люди можуть перебувати в зонах бойових дій або мати обмеження зі здоров'ям.

«Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи в протиправних схемах, але ставати простішим та доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними чи іншими об'єктивними перешкодами», — зазначила Діляра Мустафаєва. Такий підхід дозволяє НБУ балансувати між фінансовою безпекою та інклюзивністю, наближаючи українську модель до європейської.

Оновлення банківського нагляду та звітність

Фінансовий моніторинг став лише одним із трьох ключових напрямків змін. Постановою №77 НБУ оновив порядок оцінки стійкості банків та вдосконалив ризик-орієнтований банківський нагляд (SREP). Це дозволить регулятору ефективніше відстежувати ризики та забезпечувати стабільність банківської системи.

Крім того, постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком. Звітність за новими правилами банки подаватимуть з 1 листопада 2026 року замість запланованого раніше 1 серпня. Це рішення дасть банкам додатковий час для адаптації до нових вимог та підготовки необхідних систем.

Валютне регулювання та підтримка бізнесу

Окрему увагу приділено валютному регулюванню та роботі банків в умовах воєнного стану. Постановою №79 НБУ дозволив українським поштовим операторам, експрес-перевізникам та міжнародним логістичним компаніям переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків та зборів, пов'язаних з доставкою посилок до країн Європейського Союзу. Це важливе рішення для підтримки зовнішньоекономічної діяльності та логістики.

Також постановами №78 та №80 регулятор уточнив правила оцінки фінансового стану позичальників, оновив порядок визначення територій, де банки можуть тимчасово припиняти роботу окремих підрозділів, та пом'якшив вимоги до обліку непрофільних активів при розрахунку капіталу банків. Ці заходи мають на меті не допустити, щоб обставини, викликані війною, штучно погіршували регуляторні показники банків.

Суперечливі дані

Попри загальну позитивну оцінку змін експертами, у фінансовому середовищі існують розбіжності щодо деяких аспектів реформ. Зокрема, міністр фінансів України Сергій Марченко (у джерелі згадано Гетманцева, але в контексті 2026 року це може бути помилка або зміна прізвища) заявляв, що нові правила фінансового моніторингу для політично значущих осіб (PEP) можуть не запрацювати через позицію НБУ. Це створює невизначеність щодо того, наскільки ефективно будуть реалізовані заходи з боротьби з корупцією та відмиванням грошей.

З одного боку, НБУ наголошує, що його мета — створити прозору та стійку фінансову систему, що відповідає європейським стандартам. З іншого боку, критики вказують на те, що деякі заходи можуть бути недостатньо суворими або, навпаки, надмірно бюрократизованими. Ці суперечності вимагають подальшого моніторингу та аналізу з боку регулятора та громадськості.