---
title: "НБУ підняв облікову ставку до 16,5%: чому однієї монетарної політики Україні вже замало"
description: "НБУ 29 жовтня підняв облікову ставку до 16,5% на тлі прискорення інфляції. За оновленим прогнозом, наприкінці 2026 року інфляція досягне 12,5%, а реальний ВВП скоротиться на 0,4%."
date: 2026-10-30T11:14:47.626Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/nbu-pidnyav-oblikovu-stavku-do-16-5-inflyatsiya-12-5
tags: [ukraine, nbu, inflation, policy-rate, hryvnia, economy]
author: "Дар'я Фоміна"
publisher: "XAB.info"
---

# НБУ підняв облікову ставку до 16,5%: чому однієї монетарної політики Україні вже замало

![Різні купюри євро та доларів США на столі як ілюстрація фінансової теми](https://xab.info/media/2026/10/30/nbu-povyshil-uchetnuyu-stavku-do-16-5-inflyatsiya-12-5/nbu-povyshil-uchetnuyu-stavku-do-16-5-inflyatsiya-12-5-1.webp)

## Ключові тези

- 29 жовтня НБУ підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.
- За оновленим прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року становитиме 12,5%, у 2027-му — 7,3%, а до цілі 5% повернеться у 2028 році.
- Прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік переглянуто з +1,8% до −0,4%.
- Підвищення ставки вигідне вкладникам, але здорожчує кредити для бізнесу; однієї монетарної політики недостатньо — потрібні бюджетна політика, зовнішнє фінансування та зростання виробничих потужностей.

29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних. Рішення ухвалено на тлі посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань, пояснює член правління НБУ Василь Фурман у колонці для РБК-Україна. На перший погляд, крок може здатися парадоксальним: економіка переживає наслідки ударів по виробництву, енергетиці та логістиці, бізнес стикається з дефіцитом кадрів і зростанням витрат, а перспективи відновлення залишаються невизначеними.

### Чому ставка зростає, а не знижується

Інфляція в Україні має комплексну природу: на неї тиснуть внутрішній попит, обмеження пропозиції та зовнішні цінові шоки. Подорожчання енергоносіїв і палива збільшує витрати виробників і перевізників, а удари по підприємствах та інфраструктурі звужують виробничі можливості. Дефіцит робочої сили та потреба в забезпеченні енергетичної автономності додатково піднімають собівартість продукції. Центральний банк не здатний знизити світові ціни на нафту чи відновити зруйновані потужності, але він має інструменти, щоб не допустити перетворення тимчасових цінових шоків на стійку інфляцію, зазначає Фурман.

### Небезпека закріплення інфляційних очікувань

Особливу тривогу викликає погіршення інфляційних очікувань. Коли бізнес і населення закладають у свої плани подальше подорожчання, це відбивається на ціноутворенні, зарплатних вимогах і споживацькій поведінці, і початковий шок ризикує закріпитися в економіці надовго. Саме тому, за логікою НБУ, реагувати потрібно не лише на поточну інфляцію, а й на ризики її подальшого прискорення.

### Хто виграє, а кому стане складніше

Підвищення ставки робить гривневі депозити та державні облігації привабливішими, що допомагає зберегти купівельну спроможність заощаджень, підтримати попит на національну валюту й стримати надмірний попит на валюту. Для бізнесу картина складніша: дорожчі кредити можуть відкласти проєкти з відновлення обладнання та енергетичної автономності, хоча доступність позик залежить і від воєнних ризиків. Водночас ефект монетарної політики проявляється поступово — підвищення ставки не означає автоматичного зниження цін у наступному місяці.

### Прогнози: 12,5% інфляції та стискання ВВП

За оновленим прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року очікується на рівні 12,5%, у 2027 році — 7,3%, а повернення до цільового рівня 5% прогнозується у 2028 році. Водночас прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік переглянуто з +1,8% до −0,4%. Це складна комбінація ризиків: інфляція залишається високою, а економіка зазнає значного негативного впливу війни.

### Чого бракує одній ставці

Як наголошує Фурман, однією лише обліковою ставкою з цією ситуацією не впоратися. Україні потрібні узгоджена бюджетна політика, стабільне зовнішнє фінансування та розширення виробничих потужностей. Головне завдання, за його словами, — знайти баланс між двома критично важливими цілями: ціновою стабільністю та економічним зростанням, щоб сформувати економіку, здатну зростати навіть в умовах війни.

## Перевірка фактів і джерела

- [Инфляция против экономического роста: почему Украине недостаточно лишь менять учетную ставку](https://www.rbc.ua/ukr/news/inflyatsiya-proti-ekonomichnogo-zrostannya-1793358524.html) - Першоджерело: колонка члена правління НБУ В. Фурмана. Підтверджує підвищення ставки до 16,5% 29 жовтня, прогноз інфляції 12,5% (2026), 7,3% (2027), 5% (2028) та перегляд ВВП з +1,8% до −0,4%.
- [Ставка против страны: почему ЦБ боится экономического роста](https://argumenti.ru/opinion/stavka-protiv-strany-pochemu-cb-boitsya-ekonomicheskogo-rosta-1009383) - Матеріал присвячений ключовій ставці ЦБ РФ (14%), БРІКС та фігурам російської фінансової еліті; не містить даних щодо НБУ і не підтверджує українські показники, тому по суті не використаний.

## Часті запитання

### На який рівень НБУ підняв облікову ставку і коли?

29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку з 16% до 16,5% річних.

### Який оновлений прогноз інфляції та ВВП?

За прогнозом НБУ, інфляція наприкінці 2026 року очікується на рівні 12,5%, у 2027 році — 7,3%, а до цілі 5% має повернутися у 2028 році. Прогноз зростання реального ВВП на 2026 рік переглянуто з +1,8% до −0,4%.

### Кому вигідне підвищення ставки, а кому складніше?

Вигідніше вкладникам: гривневі депозити та облігації стають привабливішими. Бізнесу складніше — кредити дорожчають, що може відкласти інвестиційні та відновлювальні проєкти.

### Чому однієї ставки замало?

За оцінкою члена правління НБУ, потрібні також узгоджена бюджетна політика, стабільне зовнішнє фінансування та розширення виробничих потужностей.