Інститут KASTEL при Технологічному інституті Карлсруе (KIT) представив систему, здатну ідентифікувати людей всередині приміщення без жодної камери та без спеціальних датчиків. В основі підходу — аналіз звичайних радіосигналів бездротових мереж Wi-Fi. Експеримент із участю 197 добровольців продемонстрував точність розпізнавання на рівні майже 100 відсотків, причому результат не залежав ні від кута, під яким перебувала людина, ні від того, рухалася вона в момент спостереження чи ні.
Як Wi-Fi став невидимою камерою
За словами керівника дослідження, професора Торстена Штруфе (Thorsten Strufe), спостерігаючи за поширенням радіохвиль, система здатна побудувати зображення оточуючого середовища та присутніх у ньому людей. «Це працює аналогічно звичайній камері, різниця лише в тому, що в нашому випадку для ідентифікації використовується не світло, а звичайні радіохвилі», — пояснив вчений. Таким чином, звична бездротова мережа перетворюється на інструмент візуалізації простору, що не потребує оптичних сенсорів.
Принцип роботи: сигнали зворотного зв'язку
Технологія спирається на сигнали зворотного зв'язку, які підключені до мережі клієнтські пристрої надсилають на маршрутизатор. Ключовий момент: ця інформація передається без шифрування, а отже, будь-який учасник у зоні дії мережі теоретично може перехоплювати та читати її. Аналізуючи ці радіосигнали в часі, дослідники навчилися відтворювати зображення людей з різних точок зору всередині приміщення. При цьому жодного особливого обладнання не потрібно — достатньо стандартних, немодифікованих Wi-Fi-пристроїв.
Результати експерименту: 197 добровольців
Під час випробувань система протестована на 197 добровольцях і показала майже повну точність ідентифікації. Методика виявилася стійкою до зміни геометрії сцени: кут огляду та стан руху людини (статика чи переміщення) не знижували результат. Це робить технологію потенційно застосовною в самих різних реальних умовах — від житлового приміщення до відкритого офісного простору.
Чому вимкнути пристрій не допоможе
Важлива властивість підходу: людині не обов'язково мати при собі смартфон, розумні годинники чи будь-який інший пристрій із модулем Wi-Fi. Якщо ж такий пристрій є, його вимкнення не рятує від спостереження — для роботи системи достатньо сигналів, що випромінюються іншими підключеними пристроями в зоні покриття. Це принципово відрізняє загрозу від звичних сценаріїв, де достатньо вимкнути особистий гаджет.
Загроза приватності та невидиме стеження
Бездротові мережі поширені всюди: вони присутні в будинках, офісах, ресторанах, кафе та інших громадських місцях, що створює системну загрозу конфіденційності. Традиційно спецслужби та кіберзлочинці для стеження підключаються до систем відеоспостереження та камер на відеодомофонах. Однак бездротові мережі мають важливу перевагу для спостерігача — вони невидимі та не викликають підозр, оскільки сприймаються оточуючими як звичайна інфраструктура.
Захист: стандарт IEEE 802.11bf
Щоб захистити людей від такого невидимого стеження, дослідники пропонують впроваджувати засоби захисту конфіденційності безпосередньо в саму технологію на рівні стандарту. Зокрема, наразі ведеться розробка версії стандарту IEEE 802.11bf, призначеної врахувати питання приватності при роботі бездротових мереж. Формування таких нормативних механізмів може стати ключовим бар'єром на шляху до масового зловживання можливістю візуалізації людей за радіосигналами.
