В умовах нестабільної економічної ситуації та високого навантаження на ринку праці багато працівників в Україні стикаються з необхідністю відкладати щорічну відпустку на невизначений термін. Однак, на відміну від поширеної думки, невикористані дні відпустки не згорають автоматично, навіть якщо працівник не брав відпустку кілька років поспіль. Це підтвердив адвокат та магістр права Євген Буліменко в коментарі РБК-Україна.

Право на відпустку зберігається незалежно від часу

Згідно з чинним законодавством України, право працівника на щорічну оплачувану відпустку не анулюється з часом. Дні відпустки накопичуються і можуть бути використані в майбутньому за погодженням з роботодавцем. Це означає, що якщо людина не брала відпустку протягом кількох років, вона зберігає право на всі накопичені дні і може реалізувати їх у будь-який момент, коли це буде зручно для обох сторін.

Компенсація при звільненні

Повна грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки надається працівнику у разі звільнення. Це прямо передбачено статтею 24 Закону України «Про відпустки». Таким чином, при розірванні трудового договору роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику суму, еквівалентну всім накопиченим дням відпустки, з урахуванням середнього заробітку.

Часткова компенсація під час роботи

Під час роботи також можлива часткова заміна відпустки грошовою компенсацією, але з важливим обмеженням: працівник повинен фактично отримати щорічну та додаткову відпустки загальною тривалістю не менше 24 календарних днів. Це означає, що отримати гроші замість усіх днів відпустки, продовжуючи працювати, неможливо. Законодавство захищає право працівника на відпочинок і не дозволяє повністю замінювати відпустку грошовими коштами.

Особливі правила для неповнолітніх

Законодавство окремо забороняє замінювати грошовою компенсацією відпустки працівникам у віці до 18 років. Це пов'язано з необхідністю забезпечення повноцінного відпочинку та розвитку неповнолітніх. Раніше РБК-Україна вже писало про правила працевлаштування підлітків: для них встановлено скорочений робочий час, особливі умови оплати праці та гарантії на період навчання. Наприклад, 16–17-річні можуть працювати до 36 годин на тиждень під час канікул, а 14–15-річні — до 24 годин.

Суперечливі дані

Хоча законодавство чітко регулює питання відпусток та компенсацій, на практиці виникають розбіжності між працівниками та роботодавцями. Деякі компанії намагаються переконати співробітників, що невикористані дні «згорають» або що компенсація можлива лише за наявності письмової заяви. Водночас юристи підкреслюють, що такі дії суперечать закону. Також існують випадки, коли роботодавці відмовляються виплачувати компенсацію при звільненні, посилаючись на внутрішні правила, що є незаконним.