Хронологія нічного інциденту

У ніч на середу, 11 листопада 2026 року, у повітряному просторі країн Балтії зафіксували серію непізнаних повітряних цілей, що призвело до запровадження повітряної тривоги в усіх трьох прибалтійських державах. За даними Euronews, спочатку у повітряному просторі Білорусі виявили три безпілотні літальні апарати, що рухалися на північ у напрямку Латвії. Потім Рига повідомила, що ще дві повітряні цілі увійшли до латвійського повітряного простору з боку Білорусі, а згодом покинули його. Четвертий безпілотник перетнув кордон Білорусі та Литви близько 1:20 за місцевим часом (0:20 CET), ненадовго зайшов у повітряний простір Польщі, після чого різко змінив напрямок і повернувся до Литви.

Спроби перехоплення та доля апарата

Винищувачі НАТО супроводжували апарат, коли той прямував на північ до кордону з Латвією, і в районі Біржай на півночі Литви зробили дві спроби його знищити, проте, за даними Euronews і Zerkalo, обидві виявилися безуспішними. Одна з випущених з винищувачів ракет не влучила в ціль і впала на землю. Після цього безпілотник перетнув кордон Латвії, де задіяні в місії НАТО з охорони повітряного простору винищувачі, за тими ж джерелами, не встигли зайняти позицію для його збивання; це дозволило апарату перетнути територію Естонії та зрештою увійти до повітряного простору Росії. При цьому заголовок матеріалу rus.delfi.ee стверджує протилежне — що винищувачі НАТО збили дрон у небі над Литвою, — тож питання про фактичний результат перехоплення залишається розбіжністю між джерелами.

Реакція влади та попередження громадянам

Протягом ночі влада Литви, Латвії та Естонії випустила попередження із закликом до мешканців ховатися, оскільки до їхнього повітряного простору наближалися або входили непізнані об'єкти. Далі на півночі Фінляндія тимчасово обмежила авіаційну та морську діяльність у східній частині Фінської затоки неподалік кордону з Росією. Начальник штабу оборони Збройних сил Литви контр-адмірал Ґедрюс Пременецкас повідомив, що точний тип і походження дрона, а також наявність на ньому вибухівки поки не встановлені; він зазначив, що апарат міг бути як російським, так і українським, і однією з робочих версій стала втрата курсу через роботу систем радіоелектронної боротьби. Президент Литви Ґітанас Науседа у Facebook назвав цю ніч «неспокійною та важкою» і попередив громадян, що подібні інциденти можуть повторюватися, доки триває повномасштабна війна Росії проти України. Прем'єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс підтвердив, що нічні події будуть ретельно розслідувані.

Аеростати та «найбільш нестабільна ніч»

Ситуацію ускладнила одночасна поява близько 10 ймовірних метеорологічних аеростатів. Голова Національного центру управління кризами Литви Вілмантас Віткаускас назвав цю ніч «найбільш нестабільною в історії країни». Через аеростати запровадили обмеження на посадку в аеропортах, що порушило плани 470 пасажирів. Віткаускас також спростував чутки про те, що Литва надає своє небо для українських ударів по Росії, назвавши це «абсолютною брехнею». Влада закликала жителів не ігнорувати тривоги та використовувати «правило двох стін» або підвали, якщо немає доступу до укриттів. Серед несподіваних позитивних моментів зазначено, що Білорусь уперше за довгий час пішла на контакт і передала Литві дані про цілі, що летіли.

Контекст: серія порушень у регіоні

Цей інцидент продовжує серію порушень повітряного простору в регіоні за останні місяці, на тлі яких східний рубіж Європи посилює контроль за повітряною обстановкою. Раніше, у вересні 2026 року, НАТО повідомляло про перший у своєму роді випадок збивання дрона над Литвою, а альянс наголошував на «рішучості та готовності» захищати повітряний простір членів блоку. Нічний інцидент 11 листопада знову ставить питання про те, як альянс реагуватиме на прольоти непізнаних апаратів, чиє походження — російське чи українське — досі не встановлено.