Генеральний директор нідерландської телерадіокомпанії AVROTROS Тако Ціммерман 24 серпня 2026 року офіційно заявив, що Нідерланди не братимуть участі в конкурсі «Євробачення-2027», який 15 травня відбудеться в болгарському місті Бургас. За словами Ціммермана, міжнародні конфлікти «все частіше впливають на конкуренцію, підриваючи її нейтральність», а прийняті організаторами заходи з обмеження проведення конкурсу в країнах, залучених до збройних конфліктів, «все ще недостатні для відновлення незалежності та нейтральності» заходу. Рішення стало кульмінацією багатомісячного тиску на організаторів з боку низки країн, які вимагали бойкотувати конкурс через тривалу участь Ізраїлю.

Хронологія ескалації: від можливого бойкоту до офіційної відмови

Питання можливої відмови Нідерландів від участі в «Євробаченні» обговорювалося ще в травні 2026 року, коли AVROTROS публічно висловлювала занепокоєння щодо геополітичного навантаження на конкурс. На початку серпня організатори «Євробачення» оголосили про введення нового правила: проведення конкурсу не буде допускатися в країнах, що беруть участь у збройних конфліктах. Однак, як наголосив Ціммерман, цього кроку виявилося недостатньо. В підсумку 24 серпня Нідерланди, які беруть участь у конкурсі з моменту його заснування в 1956 році і п'ять разів займали перше місце, офіційно оголосили про свій вихід із «Євробачення-2027». Востаннє Нідерланди перемогли в 2019 році, коли Данкан Лоуренс із композицією «Arcade» став лауреатом. Ця пісня згодом першою в історії конкурсу подолатила позначку в один мільярд прослуховувань на Spotify.

Ізраїль, бойкот і падіння аудиторії

Центральним елементом конфлікту залишається участь Ізраїлю в конкурсі. За даними, наведеними в заяві AVROTROS, Ізраїль двічі — у 2025 та 2026 роках — фінішував на другому місці, опинившись у кроці від перемоги. На цьому тлі у 2026 році п'ять країн — Нідерланди, Ісландія, Іспанія, Ірландія та Словенія — бойкотували конкурс, а Іспанія, Ірландія та Словенія додатково відмовилися від трансляції програми. Результатом стало помітне зниження аудиторії: «Євробачення-2026» у Відні, Австрія, зібрало близько 131 мільйона глядачів, що на 35 мільйонів менше, ніж роком раніше. Організатори, у свою чергу, ввели обмеження на проведення конкурсу в країнах, залучених до збройних конфліктів, однак, за оцінкою AVROTROS, цього не вистачило для повного відновлення довіри.

«Євробачення-2027» в Бургасі: Болгарія вперше приймає конкурс

Наступний, 71-й за рахунком, конкурс «Євробачення» заплановано на 15 травня 2027 року в чорноморському місті Бургас. Болгарія вперше в своїй історії стане країною-господаркою заходу завдяки перемозі співачки Дарини Йотової, яка виступає під псевдонімом Дара, на конкурсі 2026 року у Відні з піснею «Бангаранга». Для Болгарії це перший досвід організації такого масштабного міжнародного музичного заходу, і рішення Нідерландів про відхід створює додатковий резонанс навколо підготовки конкурсу.

Історичний контекст: від ABBA до геополітики

«Євробачення», вперше проведене в 1956 році, протягом семи десятиліть залишалося одним із найбільших музичних конкурсів у світі. Саме цей конкурс подарував світову славу шведській групі ABBA і став відправною точкою кар'єр таких артистів, як Селін Діон, Клиффорд Річард та Олівія Ньютон-Джон. Нідерланди були серед засновників конкурсу і протягом 70 років зберігали безперервну участь, п'ять разів піднімаючись на вершину. Рішення AVROTROS перервати цю традицію стало, по суті, безпрецедентним кроком для країни, чиї зв'язки з «Євробаченням» налічують понад півстоліття.

Суперечливі дані

У доступних джерелах спостерігається незначна незбігність у хронології прийняття рішення. Заява Ціммермана датована 24 серпня 2026 року, при цьому низка видань (зокрема, 1news.az) ще 18 травня 2026 року повідомляли про те, що Нідерланди «можуть знову бойкотувати конкурс», формуючи ситуацію як потенційну, а не як уже прийняте рішення. Крім того, у матеріалах AVROTROS підкреслюється, що організатори «Євробачення» на початку серпня ввели правило про недопустимість проведення конкурсу в країнах, що беруть участь у збройних конфліктах, однак жодне з перевірених джерел не уточнює, поширюється це правило ретроспективно чи стосується лише майбутніх циклів. Нарешті, у заяві йдеться, що Ізраїль «двічі був близький до перемоги» у 2025 та 2026 роках, фінішувавши другим, при цьому конкретні місця інших учасників та деталі голосувань у відкритих джерелах, використаних для перевірки, не деталізовані.