---
title: "«У Бундесвері з'явилося відчуття терміновості»: голова AHK Перау — про трансформацію німецької армії та лідерство скандинавів у готовності до війни"
description: "Голова Німецько-Української промислово-торговельної палати Райнер Перау заявив про зростання відчуття терміновості у Бундесвері та німецькій політиці на тлі трансформації українського поля бою та назвав скандинавські країни лідерами з готовності до війни."
date: 2026-10-17T16:26:14.874Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/nimec-ka-armiya-pochuttya-ternovosti-perau
tags: [ukraine-germany, bundeswehr, defense-industry, ahk, military-readiness, kse-study, ukraine-war]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# «У Бундесвері з'явилося відчуття терміновості»: голова AHK Перау — про трансформацію німецької армії та лідерство скандинавів у готовності до війни

![Голова Німецько-Української торговельної палати Райнер Перау виступає з мікрофоном на тлі українського прапора](https://xab.info/media/2026/10/17/nemetskaya-armiya-chuvstvo-srochnosti-perau/nemetskaya-armiya-chuvstvo-srochnosti-perau-1.webp)

## Ключові тези

- Голова AHK Райнер Перау констатував появу відчуття терміновості в німецькій армії та політиці на конференції з оборонного співробітництва Україна–Німеччина
- Німецькі військові аташе в Києві системно інформують Бундесвер про ситуацію на полі бою, що прискорює модернізацію
- За даними дослідження KSE, лідерами з готовності до можливого вторгнення Росії є Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія
- У Міноборони Німеччини працює команда «Зондерштаб Україна», що забезпечує щорічну військову допомогу на 11,5 млрд євро та здатна укладати контракти за два тижні

На конференції-зустрічі делегацій німецького та українського оборонно-промислового комплексу «Україна – Німеччина: співпраця в оборонній промисловості» голова Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK) Райнер Перау у коментарі РБК-Україна охарактеризував поточний стан німецького військового та політичного істеблішменту. За його словами, у німецькій армії та політиці наочно відчувається відчуття терміновості: Бундесвер активно модернізується, а його керівництво, судячи з публічних заяв провідних офіцерів і генералів, демонструє глибоке розуміння того, що відбувається на українському полі бою. Перау наголосив, що ця трансформація не є спонтанною — вона підживлюється системною роботою військових аташе, акредитованих при посольстві Німеччини в Києві, чий прямий обов'язок полягає в моніторингу оперативної обстановки та передачі інформації до штабів Бундесверу в Берліні.

### Від повільних реформ 2014–2022 років до режиму повномасштабної війни

Відповідаючи на запитання про динаміку змін, Перау провів порівняльну паралель між двома періодами української державності. Він нагадав, що напередодні конференції виступила заступниця міністра оборони України Анна Гвоздяр, яка у своїй доповіді описала стан країни в період 2014–2022 років. За оцінкою Перау, у той період Україна діяла значно повільніше, ніж сьогодні, коли перебуває під повномасштабним нападом. Саме цей контраст, за його словами, став для німецької сторони наочним уроком: різниця між мирним і воєнним часом проявляється не лише у швидкості ухвалення рішень, а й у самій архітектурі інститутів, які змушені працювати в умовах постійного тиску. Перау зазначив, що дискусія в Німеччині за останні роки сильно змінилася, і саме зараз, на тлі українського досвіду, в німецькому суспільстві та елітах формується нова якість усвідомлення загрози.

### Що показує дослідження KSE щодо готовності Європи

Відповідаючи на запитання про те, які країни найбільше підготувалися до можливого вторгнення Росії, Перау посилався на дослідження Київської школи економіки (KSE), яке відображає рівень підготовки європейських держав. Згідно з його інтерпретацією даних, Німеччина діє достатньо добре порівняно з такими країнами, як Франція, Італія та Велика Британія. Однак, наголосив Перау, безумовними лідерами за рівнем готовності є країни Північної Європи: Данія, Швеція, Норвегія і, особливо, Фінляндія. Він окремо зазначив, що з огляду на розміри цих держав саме північноєвропейські країни демонструють провідні показники — їхній досвід мобілізації, оборонних інвестицій та інтеграції в системи колективної безпеки, на його думку, заслуговує на увагу всієї Європи як референс для країн із більшими економіками та територіями.

### «Зондерштаб Україна» та швидкість рішень у Берліні

Контекстом для заяв Перау є інформація, раніше опублікована Financial Times: у Міністерстві оборони Німеччини працює невелика команда «Зондерштаб Україна» (Sonderstab Ukraine). За даними видання, саме ця структура стоїть за щорічною військовою допомогою Києву в розмірі 11,5 млрд євро і в окремих випадках здатна укладати угоди на постачання зброї всього за два тижні. Такий механізм, по суті, ламає традиційну бюрократичну інерцію німецького оборонного замовлення і дозволяє Берліну реагувати на запити Києва зі швидкістю, співмірною з вимогами фронтової логістики. Перау, який представляє інтереси промислової спільноти, бачить у цьому сигнал того, що німецька оборонна промисловість і політичне керівництво вибудовують канали взаємодії, які раніше були немислимі в масштабах і темпах, необхідних для підтримки держави, що перебуває в стані війни.

Таким чином, висловлювання голови AHK фіксують переломний момент: німецька військова машина, що ще кілька років тому працювала в режимі мирного часу, перемикається на логіку оперативного реагування, а український бойовий досвід стає не просто об'єктом вивчення, а практичним стандартом, за яким калібруються рішення в Берліні. Для українського ОПК це означає, що вікно для поглиблення промислового співробітництва з Німеччиною залишається відкритим, але вимагає від обох сторін швидкості, що відповідає новому рівню терміновості.

## Перевірка фактів і джерела

- [В немецкой армии и политике появилось чувство срочности, - глава AHK Перау](https://www.rbc.ua/ukr/news/nimetskiy-armiyi-ta-polititsi-z-yavilosya-1792241205.html) - Першоджерело: інтерв'ю Райнера Перау РБК-Україна на конференції «Україна – Німеччина: співпраця в оборонній промисловості». Усі прямі цитати та оцінки Перау, посилання на виступ А. Гвоздяр, згадка дослідження KSE та дані про «Зондерштаб Україна» (з посиланням на FT) взяті з цього матеріалу.

## Часті запитання

### Хто такий Райнер Перау і в якій якості він давав ці коментарі?

Райнер Перау — голова Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK). Коментарі він дав в інтерв'ю РБК-Україна на конференції-зустрічі делегацій німецького та українського ОПК «Україна – Німеччина: співпраця в оборонній промисловості».

### Що таке «Зондерштаб Україна» і яку роль він відіграє?

За даними Financial Times, «Зондерштаб Україна» — невелика команда в Міністерстві оборони Німеччини, яка координує щорічну військову допомогу Києву в розмірі 11,5 млрд євро та в окремих випадках укладає угоди на постачання зброї за два тижні.

### Які країни, за даними дослідження KSE, найбільше готові до можливого вторгнення Росії?

За інтерпретацією Перау даних дослідження Київської школи економіки, лідерами є країни Північної Європи: Данія, Швеція, Норвегія і особливо Фінляндія. Німеччина, за його словами, діє достатньо добре порівняно з Францією, Італією та Великою Британією.

### Яку паралель Перау провів між Україною 2014–2022 років та поточним періодом?

Перау, посилаючись на виступ заступниці міністра оборони України Анни Гвоздяр, зазначив, що у 2014–2022 роках Україна діяла значно повільніше, ніж зараз, коли перебуває під полномасштабним нападом. Цей контраст, за його оцінкою, став наочним уроком для німецької сторони.