Німецька армія найближчим часом отримає два розвідувальні супутники, призначені для виявлення пусків балістичних ракет. За наявними даними, переговори про закупівлю двох геостаціонарних інфрачервоних апаратів для «виявлення ракет із космосу» перебувають на завершальній стадії. Очікується, що в грудні 2026 року до Бундестагу буде подано так звану «пропозицію на 25 млн євро» — офіційний документ, необхідний для затвердження великих оборонних закупівель. Таким чином, ФРН робить перший інституційний крок до створення власної космічної складової протиракетної оборони.
Майже завершені переговори та бюджетний документ
Ключовим етапом процесу стане внесення до парламенту документа обсягом у 25 млн євро. У німецькій оборонній практиці такий «попередній запит» слугує формальною основою для виділення коштів на великі закупівлі та запуску конкурсних процедур. Факт підготовки документа до грудня 2026 року вказує на те, що технічні та фінансові параметри закупівлі вже погоджені на рівні відомств, а питання, що залишилися, мають переважно процедурний характер.
Підрядники та реалістичні терміни
Головним підрядником проекту, за прогнозами, стане компанія Airbus Defence and Space, а субпідрядником — OHB. Обидва підприємства входять до числа провідних європейських гравців у сфері космічних систем подвійного призначення. Створення геостаціонарних супутників займає від трьох до чотирьох років, тому початкова здатність виявляти ракети, за оцінками, може з'явитися лише у 2029 або 2030 році. Це означає, що навіть при успішному схваленні закупівлі наприкінці 2026 року практичний ефект для оборони буде досягнутий не раніше кінця десятиліття.
Як працює інфрачервоне виявлення пусків
Інфрачервоні супутники цього класу зазвичай призначені для фіксації гарячих вихлопних шлейфів балістичних ракет, особливо на етапі активного польоту, тобто фази розгону. Саме в цей момент двигун генерує максимальне теплове випромінювання, яке детектується бортовими сенсорами. Такий підхід дозволяє своєчасно виявити старт і почати відстеження траєкторії, що критично важливо для підготовки до перехоплення. Разом з тим експерти наголошують, що використання супутників на низькій навколоземній орбіті для цих цілей пов'язане з особливими труднощами: кожен апарат перебуває над певною ділянкою спостереження лише короткий час, а для забезпечення повного охоплення потрібне дуже велике угруповання. Крім того, сенсорні технології довелося б адаптувати саме під роботу на низькій орбіті. З іншого боку, такі апарати могли б застосовуватися і для виявлення гіперзвукової зброї.
Європейська співпраця та контекст для України
У сфері космічного виявлення ракет Німеччина покладається на співпрацю з Францією. У 2025 році обидві країни домовилися про спільну розробку європейського рішення з виявлення ракет у межах проєкту «JEWEL». Це вказує на те, що німецька закупівля, ймовірно, вбудовуватиметься в ширшу європейську архітектуру протиракетної оборони, а не існуватиме ізольовано. На цьому фоні в жовтні 2025 року Держдепартамент США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет PAC-3 MSE на суму 2,1 млрд доларів, при цьому фінансування забезпечують європейські партнери; за даними ЗМІ, поставки можуть розпочатися лише після 2030 року. Раніше під час зустрічі в Данії Володимир Зеленський говорив про першу європейську систему проти балістики, наголошуючи, що Україна зосереджена на розробці такої системи, але без допомоги інших країн реалізувати проєкт не може. Закупівля німецьких супутників вписується саме в цю логіку спільної європейської відповіді на загрозу балістичних та гіперзвукових ракет.