На тлі тривалої геополітичної напруги та посилення гібридних загроз, дипломатичний корпус Російської Федерації у ФРН зазнав радикальних змін. Станом на серпень 2026 року штат посольства Росії в Берліні скоротився до мінімально необхідних розмірів. Офіційний Берлін підтвердив, що з початку повномасштабної війни у лютому 2022 року було вислано понад 80 російських дипломатів. Влада Німеччини послідовно проводила політику «нульової толерантності» до розвідувальної діяльності під дипломатичним прапором.
Статистика висилання та статус «агентів»
Міністерство закордонних справ Німеччини надало деталізовані дані щодо ходу «чистки» дипломатичного корпусу. За період з 2022 по 2026 рік ФРН не лише скоротила чисельність дипломатичного персоналу, але й вислала 313 громадян Росії, які не мали дипломатичного імунітету. Ключовим фактором для таких рішень стало розслідування діяльності осіб, замаскованих під дипломатів. Берлін класифікує більшість висланих співробітників як агентів, які діяли в інтересах російських спецслужб, використовуючи дипломатичний статус для легалізації шпигунської діяльності.
Резонансна справа січня 2026 року
Останнє масове висилання дипломатів відбулося у січні 2026 року, ставши підсумком гучного шпигунського скандалу. У центрі подій опинився заступник військового аташе посольства РФ, оголошений персоною нон грата. Інцидент був пов'язаний з арештом громадянки Німеччини українського походження Ілони В., яку влада ФРН звинуватила у роботі на російську розвідку з листопада 2023 року. Після затримання куратора, який, за версією слідства, керував діяльністю агента, Берлін негайно вимагав відправки аташе додому. МЗС Німеччини заявило, що шпигунство під виглядом дипломатії є неприпустимим і буде жорстко протидіяти йому.
Контекст гібридної війни: диверсії та вбивства
Скорочення дипломатичного корпусу відбувається на тлі сплеску активності російських спецслужб у Європі. У останні місяці 2026 року зафіксовано спроби диверсій та вбивств на ключових об'єктах оборонної промисловості. У Німеччині було затримано громадянина України, підозрюваного у зборі даних для підготовки вбивства керівника німецького виробника дронів Donaustahl. Крім того, на кордоні Сербії та Угорщини були затримані двоє агентів РФ, які планували диверсію на оборонному об'єкті в Німеччині. Ці інциденти підтверджують тезу Берліна про те, що дипломатичні місії часто використовуються як плацдарм для оперативної роботи.
Регіональний контекст та реакція союзників
Німеччина не є єдиною країною, яка ужесточила контроль за російськими місіями. Італія раніше вислала двох військових аташе на тлі шпигунського скандалу, демонструючи скоординованість дій країн НАТО у відповідь на загрози. Європейські держави фіксують зростання спроб збору інформації та диверсійної роботи, що змушує їх переглядати правила перебування іноземних дипломатів. Фактично, дипломатичні стосунки між РФ та ФРН перейшли у фазу мінімальної взаємодії, де пріоритетом є безпека, а не дипломатичний протокол.
