Країни НАТО стоять на порозі історичного рішення щодо масштабної фінансової підтримки України. Наступного місяця, під час саміту альянсу в Анкарі, може бути офіційно оголошено про виділення нового пакету допомоги на суму 70 млрд євро. Ініціатива, за даними дипломатичних джерел, належить Німеччині, яка висунула відповідну пропозицію ще у травні.

Механізм нового фінансування

Пропозиція Берліна виходить за межі простого переказу коштів. Ключовою метою є створення нового механізму, який забезпечить прозорість відстеження внесків. Це стало реакцією на зростаюче незадоволення ряду країн-членів альянсу, які скаржаться на непропорційно високе навантаження щодо фінансування Києва.

Згідно з наявними даними, структура пакету на 70 млрд євро буде гібридною:

  • Близько 30 млрд євро планується спрямувати з коштів уже узгодженого двохрічного кредиту Європейського Союзу Україні (загальний обсяг якого становить 90 млрд євро).
  • Залишкові 40 млрд євро будуть виділені через двосторонні програми підтримки, які реалізуються окремими державами.

Однак експерти зазначають ризики: існує побоювання, що доступ до коштів ЄС може знизити мотивацію країн робити власні пожертви, створюючи ефект «безбилетника».

Провал плану Рютте та пошук компромісу

З'явлення німецької пропозиції стало прямим наслідком невдачі іншої ініціативи. Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте пропонував зобов'язати країни-члени виділяти на допомогу Україні фіксовані 0,25% від свого ВВП. Однак, як повідомляють джерела, Велика Британія, Франція та ряд інших держав заблокували цей план, виступивши проти жорсткої фіксованої формули.

Саме після відхилення ідеї Рютте союзники почали розглядати альтернативний варіант від Німеччини. П'ятий високопоставлений дипломат НАТО підкреслив, що головне завдання — отримати від Анкари тверде зобов'язання продовжувати підтримку на «сталій та більш справедливій основі».

Пріоритети Києва

Для України форма допомоги є другорядною порівняно з її змістом. Посол України при НАТО Олена Гетьманчук заявила, що будь-які нові зобов'язання мають бути суворо сфокусовані на пріоритетах фронту та оборони. На її думку, критично важливими напрямками залишаються:

  • Посилення протиповітряної оборони;
  • Інвестиції у виробництво дронів та ракет;
  • Постачання боєприпасів великої дальності.

Гетьманчук також зазначила, що дискусії всередині альянсу залишаються складними. Частина країн досі чинить опір ідеї фіксованих внесків, що робить пошук консенсусу перед самітом 7–8 липня надзвичайно напруженим процесом.