---
title: "Нобелівський лауреат та ШІ розв'язали десятилітну загадку фізики: як нейромережа допомогла знайти елементарне рішення"
description: "Нобелівський лауреат Джорджо Парізі та його колеги за допомогою нейромережі Claude розв'язали десятилітну загадку фізики. ШІ знайшов просте рішення складної задачі, яку вчені не могли пояснити роками. Це доводить: нейромережі вже стали незамінним інструментом у фундаментальних науках 🤖🔬"
date: 2026-07-06T14:44:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/nobelivskiy-laureat-ta-shi-rozvyazali-desyatilitnu-zagadku-fiziki-uk
tags: []
publisher: "XAB.info"
---

# Нобелівський лауреат та ШІ розв'язали десятилітну загадку фізики: як нейромережа допомогла знайти елементарне рішення

![Роботизована рука і людська рука майже торкаються одна одної на тлі яскраво-блакитного неба — метафора співпраці людини та ШІ у вирішенні складної фізичної загадки](https://xab.info/media/2026/07/06/nobel-laureat-i-ii-reshili-desyatiletnyuyu-zagadku-fiziki/nobel-laureat-i-ii-reshili-desyatiletnyuyu-zagadku-fiziki-1.webp)

У світі науки сталося подія, яка може перевернути уявлення про роль штучного інтелекту у фундаментальних дослідженнях. Група італійських фізиків, до якої увійшов лауреат Нобелівської премії Джорджо Парізі, успішно розв'язала найскладнішу математичну задачу в галузі статистичної механіки. Ключовим фактором успіху стало використання генеративної нейромережі Claude.

### Десятилітня загадка «джемінгу»

Дослідники з Римського університету Ла Сап'єнца опублікували роботу, яка поклала край десятилітній науковій суперечці. В центрі дискусії перебувала так звана проблема джемінгу (jamming) — явища раптового затвердіння гранульованих систем.

У фізиці цей термін описує процес, під час якого у сипучих матеріалах (наприклад, у резервуарі з пластиковими кульками) різко зростає густина. Система миттєво втрачає текучість і перетворюється на жорстку структуру, утворюючи своєрідну «пробку» з частинок. Ще у 2014 році Джорджо Парізі, Франческо Дзампоні та їхні колеги математично описали цей стан.

Чисельні розрахунки спочатку чітко показували, що два ключові параметри моделі в сумі завжди дають одиницю. Однак пояснити, чому ця закономірність працює і яка фундаментальна структура стоїть за нею, наукова спільнота не змогла понад десять років.

### Нейромережа як «друга пара очей»

Враховуючи прогрес у математичних здібностях генеративного ШІ, Парізі та Дзампоні вирішили залучити до розв'язання Claude. Спочатку вони попросили модель відтворити старі чисельні розрахунки, а потім запропонували їй самостійно знайти математичне підтвердження гіпотези про рівність суми параметрів одиниці.

Перший варіант доведення, згенерований ШІ, містив чимало грубих помилок і вимагав кількох раундів ручної перевірки та редагування з боку фізиків. Однак саме підказка нейромережі вивела авторів на «елегантний і лаконічний доказ».

Як зазначив Франческо Дзампоні, ШІ виклав базову ідею дуже швидко. Рішення все цей час лежало на поверхні, але людський мозок схильний ускладнювати задачі там, де спрацьовує проста логіка. Генеративні моделі здатні помічати прості патерни, які вчені часто ігнорують у пошуках глибоких теоретичних структур.

### Нова роль ШІ в науці

Цей кейс демонструє реальні можливості та обмеження штучного інтелекту в науковій роботі. Математик з Принстона Віль Савін зазначив, що ШІ сьогодні є чудовим інструментом для пошуку прихованих закономірностей та аналізу масивів літератури, які людина може пропустити.

На даний момент нейромережі не здатні генерувати принципово нові наукові концепції без участі експертів. Однак вони ефективно працюють як «друга пара очей», знімаючи «замиленість погляду» у профільних фахівців. Остаточне слово, верифікація формул та прийняття рішень все одно залишаються виключною компетенцією людей.