У ніч на 15 вересня 2026 року Збройні сили Росії нанесли по території України масований удар, залучивши близько 200 ударних безпілотних літальних апаратів. Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ, дані яких передало видання РБК-Україна. Атака почалася о 18:00 14 вересня і велася з кількох напрямків одночасно. До складу повітряного наступу увійшли дрони типу Shahed, зокрема їхні реактивні модифікації, безпілотники «Герберта», а також імітатори дронів «Пародія», призначені для перевантаження систем протиповітряної оборони.

Масштаб нічної атаки та робота ППО

За попередніми даними, отриманими до 08:00 15 вересня, засоби протиповітряної оборони збили або придушили 187 ворожих безпілотників різних типів. При цьому, станом на ранок 15 вересня, у повітряному просторі України, за даними Повітряних сил, залишалися невпізнані ворожі БПЛА, що свідчить про те, що атака на момент публікації повідомлень ще не була повністю завершена. Використання реактивних модифікацій Shahed та імітаторів «Пародія» вказує на спробу російської сторони одночасно перевірити межі можливостей української ППО та створити хибні цілі для витрачання зенітних ракет.

Наслідки ударів: сім локацій з влучаннями

Засоби повітряного нападу росіян досягли цілей на семи локаціях на території України. Ще на трьох локаціях зафіксовано падіння уламків збитих безпілотників. Точний перелік постраждалих об'єктів та кількість жертв на момент публікації попередніх даних не розкривалися. Водночас сам факт влучання у сім точок підтверджує, що значна частина атакуючих дронів змогла подолати систему ППО, попри загальний показник збиття, що перевищує 93% від заявленої кількості атакуючих БПЛА.

Київ під вогнем: вибухи в Дарницькому та Оболонському районах

Ранку 15 вересня вибухи через дрони пролунали й у столиці. За повідомленнями РБК-Україна, ворожий безпілотник влучив у автозаправочну станцію в Дарницькому районі Києва. Внаслідок інциденту постраждала одна людина. Крім того, в Оболонському районі столиці дрон поразив складські приміщення. Ці інциденти стали продовженням нічної атаки та підтвердили, що удари по українських містах, включно з Києвом, зберігають характер системного тиску на цивільну інфраструктуру та логістичні вузли.

Енергетичне перемир'я: розрив між заявами та реальністю

Контекст нічної атаки набуває особливої гостроти на тлі публічних заяв про можливе «енергетичне перемир'я». Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Україна і Росія нібито домовилися про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Водночас, за інформацією видання Financial Times, глава російського керівництва Володимир Путін не готовий укладати подібну угоду до настання зими, оскільки, за його розрахунками, продовження ударів по енергетиці має посилити тиск на Київ. Нічна атака 15 вересня, в якій залучені десятки реактивних дронів, фактично демонструє, що на практиці обіцянки про перемир'я не дотримуються, а інтенсивність повітряних ударів не знижується.

Суперечливі дані

Між різними повідомленнями Повітряних сил, переданими українськими ЗМІ, фіксуються розбіжності в цифрах. Основне джерело (РБК-Україна, посилаючись на ЗСУ) вказує на атаку 200 дронів та збиття 187 з них до 08:00. При цьому в іншому матеріалі того ж видання, озаголовленому «Сили ППО з ранку збили понад 300 дронів, атака триває», фігурує значно вища цифра — понад 300 збитих БПЛА. Різниця може пояснюватися тим, що друге повідомлення відображає накопичувальну статистику за більш тривалий період або стосується іншої дати атаки. Точна хронологія та прив'язка цифр до конкретних діб у відкритих джерелах не уточнені, що робить неможливою однозначну верифікацію кінцевої кількості збитих дронів за ніч 14–15 вересня.

Отже, нічна атака 15 вересня підтвердила, що повітряний наступ Росії на Україну зберігає масовий характер і включає дедалі складніші тактики — від реактивних модифікацій Shahed до імітаторів для перевантаження ППО. Водночас розрив між риторикою про «перемир'я» та фактичною інтенсивністю ударів залишається ключовим елементом інформаційного протистояння навколо конфлікту.