Минулої ночі, 27–28 жовтня 2026 року, Збройні сили Росії завдали масованого удару по території України, задіявши балістичну ракету та десятки безпілотних літальних апаратів різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворожі цілі були запущені з кількох напрямків: з території Росії — з Таганрога, Орла та Курська, а також із Гвардійського на тимчасово окупованому півострові Крим. Така багатовекторна схема атаки, що поєднує балістичну зброю та роєві атаки БПЛА, спрямована на перевантаження систем протиповітряної оборони та створення умов для прориву частини боєприпасів до цілей.

Склад сил, залучених до відбиття нападу

Для протидії повітряній загрозі були задіяні практично всі компоненти системи ПВО та ППО України. У бій вступили авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, сили безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони. Саме мобільні вогневі групи, озброєні переносними зенітними комплексами та протитанковими ракетними системами, останніми місяцями стали одним із ключових елементів тактичного рівня ППО, дозволяючи перехоплювати низьколетючі цілі на малій висоті. На знімку, зробленому в польових умовах, видно військовослужбовця в камуфляжній формі з переносною протитанковою/зенітною ракетною системою на плечі — типовий образ бійця, що входить до складу таких мобільних груп.

Попередні результати станом на 08:00

Станом на 08:00 28 жовтня Повітряні сили ЗСУ повідомили, що кілька ударних безпілотників усе ще перебували в повітряному просторі України й їхнє знищення тривало. Це означає, що на момент публікації офіційного зведення частина цілей ще не була нейтралізована, і остаточний баланс атаки міг змінитися протягом ранку. Конкретна кількість збитих ракет і дронів, а також перелік постраждалих регіонів у наданій редакції не розкриті повністю, що характерно для оперативних зведень, які публікуються в перші години після атаки.

Ефективність ППО проти реактивних «Шахедів»

Раніше РБК-Україна повідомляло, що сили ППО в середньому збивають близько 60% реактивних дронів типу «Шахед». Цей показник, за даними видання, є середнім за сукупністю атак і може коливатися залежно від щільності рою, метеорологічних умов та завантаження конкретних зенітних підрозділів. Реактивні БПЛА, на відміну від електричних, мають більшу дальність польоту та швидкість, що дозволяє їм досягати навіть західних областей України. При цьому ефективність їхнього переhвату суттєво залежить від погодних факторів: туман, опади та температурні інверсії впливають як на роботу радарів, так і на балістику зенітних ракет.

Контекст і значення для подальших операцій

Нічна атака 27–28 жовтня вписується в загальну логіку повітряних операцій РФ, у яких балістичні ракети використовуються як «приманка» для залучення основних сил ППО, тоді як основної шкоди завдають масовані групи дронів, що йдуть за різними траєкторіями та на різних висотах. Для українських сил завдання полягає в тому, щоб зберегти баланс між перехопленням балістики на великій дальності та прикриттям критичної інфраструктури від роєвих атак БПЛА на малій висоті. Остаточні дані про наслідки атаки — включно з кількістю збитих цілей, пошкодженнями об'єктів та можливими жертвами — очікуються в наступних зведеннях Генерального штабу ЗСУ та Повітряних сил.