Розслідування Forbes Ukraine, опубліковане у вересні 2026 року та передруковане РБК-Україна, зафіксувало безпрецедентний масштаб судових звернень, ініційованих громадською організацією «Нон-Стоп Україна». За сім місяців 2026 року назва організації фігурувала майже в 1100 судових ухвалях, що, за оцінкою видання, відповідає приблизно 800 окремим справам і чіпляє близько 340 українських компаній. Йдеться не про поодинокі спори, а про системний потік скарг, що охоплює практично всі ключові сектори економіки — від оборонної промисловості та енергетики до ритейлу, агробізнесу та фармацевтики.

Масштаб: від оборонки до аптек

Серед компаній, що потрапили в поле зору організації, Forbes Ukraine називає такі імена, як МХП, ОККО, KAN, «Українська бронетехніка», «Аптека 911» та виробник дронів Vyriy Industries. Цей перелік демонструє, що судові звернення не обмежені якимось одним галузевим сегментом. За даними розслідування, кожна така скара породжує судове ухвалу, яке фіксується в відкритих базах даних. Саме цей момент, за словами співрозмовників видання, перетворює формальне звернення на інструмент, здатний вплинути на операційну діяльність підприємства задовго до якогось обвинувального вироку.

Комплаенс, банки та тендери: як скара б'є по бізнесу

Співрозмовники Forbes Ukraine пояснюють, що проблема виходить далеко за межі самого факту подання скарги. Після появи судових ухвал у відкритих базах інформація автоматично потрапляє в системи перевірки контрагентів, які використовують банки, корпоративні клієнти та державні замовники. Внаслідок цього підприємствам доводиться витрачати час і ресурси на пояснення партнерам, чому їх згадують у матеріалах справ із серйозними звинуваченнями. Один із топ-менеджерів розповів виданню, що його компанія місяцями вела роз'яснювальну роботу з контрагентами. Інші учасники ринку відзначали, що подібний інформаційний фон ускладнює банківський комплаенс, перешкоджає отриманню кредитів, відкриттю рахунків за кордоном та участі в тендерних процедурах.

Інформаційний тиск: 20 публікацій на день

Паралельно з судовою активністю «Нон-Стоп Україна» веде інтенсивну роботу в інформаційному просторі. За даними Forbes, у Facebook та Telegram-каналі організації публікується в середньому близько 20 повідомлень на день. При цьому 76% компаній, що фігурують у судових скаргах, також з'являються в публікаціях каналу. Така зв'язка — судове звернення плюс публічна медійна кампанія —, за думкою експертів, створює кумулятивний ефект: навіть якщо скару згодом відхиляють, репутаційна шкода вже завдана, а інформація залишається в пошуковій видачі та базах даних.

Суперечливі дані

Частина матеріалів розслідування стосується можливих комерційних мотивів окремих інформаційних кампаній. Один із представників бізнесу заявив Forbes, що отримав через посередника пропозицію припинити інформаційний тиск за гроші. Однак журналісти прямо підкреслюють: документально підтвердити зв'язок цього посередника безпосередньо з громадською організацією та зазначені суми їм не вдалося. Сама «Нон-Стоп Україна» у відповіді на запит Forbes категорично заперечує вимагання, заявляючи, що не отримує грошей за подання скарг і не вимагала оплати за припинення звернень чи публікацій. Таким чином, версія про комерційний характер тиску залишається на рівні поодиноких свідчень без документального підтвердження, а версія самої організації — на рівні офіційного заперечення. Жодна зі сторін не надала вичерпних доказів, і питання залишається відкритим.

Судовий захист і системне питання

Частина компаній уже почала захищати свою ділову репутацію через суд. Forbes наводить приклади Cofco, SkyUp та АТ «Укренергомашини», які домоглися визнання окремої інформації хибною, а наступним кроком — її спростування. Водночас експерти підкреслюють, що судове спростування не скасовує вже завданої репутаційної шкоди та не усуває записи з баз даних. Історія навколо «Нон-Стоп Україна» виходить за межі окремих судових спорів і піднімає системне питання: як масові звернення до правоохоронних органів у поєднанні з публічним поширенням звинувачень впливають на репутацію та операційну стійкість компаній ще до того, як обґрунтованість цих звинувачень встановлена судом.