Американська оборонна корпорація Northrop Grumman оголосила про отримання багаторічного контракту на суму 1,6 млрд доларів на виробництво твердопаливних ракетних двигунів для протиракет PAC-3 MSE. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу компанії. Угода, за заявою корпорації, спрямована на прискорення постачань критично важливого засобу протиповітряної оборони для збройних сил США та їхніх союзників.

Структура угоди та обсяги постачань

Контракт є частиною масштабних угод загальною вартістю 3 млрд доларів і охоплює постачання твердопаливних ракетних двигунів, а також запобіжних пристроїв системи запалювання. Саме ці компоненти необхідні компанії Lockheed Martin для серійного виробництва протиракет PAC-3 MSE. Таким чином, Northrop Grumman виступає ключовим постачальником силових установок у ланцюжку створення зенітно-ракетного комплексу Patriot.

Інвестиції у виробничі потужності

«Ми оперативно реагуємо на потреби, перетворюючи багаторічні інвестиції в силові установки на розширені виробничі потужності для наших військових. Починаючи з 2019 року ми модернізували нашу промислову базу, спрямувавши понад 2 млрд доларів у технології та інфраструктуру для виробництва боєприпасів», — заявив Бен Девіс, корпоративний віцепрезидент Northrop Grumman. За його словами, новий контракт дозволяє масштабувати зусилля компанії, щоб швидше постачати більшу кількість протиракет PAC-3 MSE для американських збройних сил і союзників.

Контекст: запити України та обсяги постачань

Контракт було укладено на тлі триваючих переговорів щодо постачань зенітно-ракетних комплексів Patriot та їх боєкомплекту Україні. Як раніше повідомляло РБК-Україна, Київ просить партнерів про так званий «зимовий пакет» ракет до Patriot. Водночас схвалений США продаж 500 ракет PAC-3 MSE може розтягнутися на роки, що створює додаткові складнощі для планування оборонних постачань.

Різні оцінки запасів у Європі

На тлі розширення виробництва PAC-3 MSE експерти та західні медіа називають різні оцінки запасів протиракет у Європі та вказують на різні потенційні джерела ракет, які могли б надійти найближчим часом. Розбіжності в цифрах і термінах свідчать про те, що питання забезпечення союзників боєкомплектом для систем ПВО залишається одним із найбільш дискусійних у рамках оборонної політики НАТО.