Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере спростував публікації в ЗМІ про те, що російський лідер Володимир Путін читав йому та президенту Фінляндії Александру Стуббу лекції з історії під час нещодавньої телефонної розмови. За словами норвезького прем'єра, інформацію було інтерпретовано невірно, у зв'язку з чим офіційний Осло направив до британського видання Financial Times вимогу про внесення виправлень.
Деталі телефонної розмови лідерів
Телефонний контакт між главою Кремля, прем'єр-міністром Норвегії та президентом Фінляндії відбувся у вівторок, 27 жовтня 2026 року. Скандинавські лідери ініціювали цю бесіду з метою вивчення потенційних можливостей для деескалації ситуації, включаючи врегулювання конфлікту в Україні, а також для створення стабільного європейського каналу зв'язку. Однак невдовзі після завершення дзвінка британська газета Financial Times із посиланням на три джерела повідомила, що Путін нібито майже повністю присвятив бесіду екскурсу в середньовічну слов'янську історію.
Позиція норвезького прем'єр-міністра
Виступаючи в ефірі телеканалу TV 2, Йонас Гар Стере категорично відкинув версію британських журналістів, назвавши її такою, що не відповідає дійсності. Він пояснив, що російський президент дійсно виклав свою версію подій, що охоплює період з 2014 року до теперішнього часу, але ніяких лекцій про слов'ян не було. Стере також спростував твердження про те, що Москва перехопила ініціативу і домінувала в часі, зазначивши, що півторагодинна бесіда за участю перекладача розподілялася між сторонами досить рівномірно.
Реакція редакції Financial Times
У відповідь на офіційний запит і вимоги норвезької сторони представники газети Financial Times заявили, що видання не має наміру вносити корективи в опублікований матеріал. Прес-служба газети підкреслила в коментарі виданню VG, що редакція повністю відстоює принципи своєї журналістики. На тлі цих подій прем'єр-міністр Норвегії раніше вже зазнавав критики з боку західних союзників за сам факт проведення цих переговорів, проте пояснював, що ініціатива була спрямована на пошук шляхів припинення бойових дій.
Значення інциденту в контексті європейської дипломатії
Суперечка навколо змісту закритих дипломатичних переговорів між лідерами європейських держав і Москвою демонструє високий ступінь чутливості будь-яких контактів на вищому рівні. Розбіжності між Осло та авторитетним міжнародним виданням підкреслюють складність інформаційного супроводу геополітичних ініціатив. Подальший розвиток подібних контактів залежатиме від готовності сторін до пошуку реальних дипломатичних розв'язок навколо української кризи та реакції союзників по НАТО і ЄС на будь-які сепаратні миротворчі спроби.
