Норвезька влада ухвалила рішення про заборону в'їзду на територію країни професійним спортсменам та допоміжному персоналу з Росії і Білорусі, які прямують на міжнародні змагання. Про це 14 листопада заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у своєму офіційному акаунті в соціальній мережі X, що передало видання РБК-Україна. За словами глави українського МЗС, рішення Осло стало прямою та своєчасною відповіддю на тенденцію до пом'якшення обмежень з боку міжнародних спортивних федерацій, які протягом останніх місяців послідовно послаблюють раніше введені санкції щодо російських і білоруських атлетів.

Пряма відповідь на пом'якшення спортивних санкцій

У Міністерстві закордонних справ України підкреслюють, що ініціатива Норвегії не є ізольованим кроком. У відомстві зазначають, що рішення спортивних федерацій не можуть скасовувати відповідальність національних урядів враховувати ширші геополітичні та правові наслідки російської агресії проти України. Сибіга особливо наголосив, що допуск російських атлетів до міжнародних турнірів у поточних умовах фактично легітимізує військову агресію РФ, а тому подібні кроки, на позицію Києва, мають бути негайно переглянуті та скасовані на рівні як федерацій, так і національних регуляторів.

«Нейтральний статус не скасовує зв'язки з Кремлем»

Ключовим аргументом української сторони залишається теза про нерозривний зв'язок російського елітного спорту з державними структурами. «Спроби повернути представників РФ у міжнародні змагання не можна відокремлювати від реальності війни, — заявив Сибіга. — Надання спортсменам нейтрального статусу не скасовує автоматично ці зв'язки». Таким чином, позиція Києва полягає в тому, що формальне перейменування чи присвоєння «нейтрального» прапора не усуває інституційної залежності спортивних систем від держави-агресора, а отже, не знімає підстав для обмежень.

Розширення міжнародного опору

У МЗС України із задоволенням зазначили, що Норвегія приєдналася до низки країн, які вже ухвалили аналогічні заходи. За словами Сибіги, завдяки тому, що Фінляндія, Канада, а тепер і Норвегія ухвалюють конкретні рішення, міжнародний опір поверненню Росії у спорт продовжує зростати. Глава дипломатичного відомства подякував норвезьким партнерам за «важливе рішення та принципову солідарність з Україною», підкресливши, що подібні кроки формують стійкий прецедент для інших держав, які поки не визначилися з власною позицією.

Хокейний контекст і критика CAS

Рішення Норвегії вписується в серію публічних заяв українського МЗС, пов'язаних із поверненням російського хокею на міжнародну арену. 8 листопада Андрій Сибіга закликав бойкотувати участь Росії в чемпіонаті світу з хокею, заявивши, що спортивні чиновники, які прагнуть повернути росіян у змагання, «фактично стають співучасниками їхніх воєнних злочинів». Ще раніше, 1 листопада, глава українського МЗС піддав різкій критиці рішення Спортивного арбітражного суду (CAS) щодо допустимості участі російських хокеїстів, зазначивши, що цей вердикт «заплямує лід українською кров'ю». У відомстві послідовно наполягають, що доти, доки триває збройна агресія, будь-які кроки з відновлення повноправної участі російських спортсменів у міжнародних турнірах не можуть розглядатися як нейтральні спортивні рішення.

Позиція України: послідовний курс

Україна, за власними заявами, послідовно виступає проти повернення представників країни-агресора на міжнародну спортивну арену. У МЗС підкреслюють, що курс Києва не обмежується риторикою: відомство активно взаємодіє з дипломатичними місіями, спортивними федераціями та національними урядами, щоб забезпечити узгодженість обмежень. Рішення Норвегії, поряд з аналогічними кроками Фінляндії та Канади, розглядається в Києві як підтвердження того, що тиск на спортивні структури з боку держав-учасниць антиросійських санкцій залишається дієвим інструментом і не дозволяє федераціям в односторонньому порядку скасовувати раніше введені обмеження.