---
title: "Купюра в 2000 гривень: чому екс-міністр фінансів називає рішення НБУ кроком проти європейських трендів"
description: "В Україні з 2026 року вводиться найбільша в історії купюра — 2000 гривень з портретом Василя Стуса. Однак екс-міністр фінансів Ігор Уманський вважає це рішення кроком проти європейських трендів, де великі банкноти скасовують для боротьби з тіньовим сектором. 💸🇺🇦"
date: 2026-07-17T16:16:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/nova-kupura-2000-hriven-krytyka-umanskoho-uk
tags: [nabu, igore-umansky, vasyl-stus, ukraine-economy, hryvnia]
publisher: "XAB.info"
---

# Купюра в 2000 гривень: чому екс-міністр фінансів називає рішення НБУ кроком проти європейських трендів

![Екс-міністр фінансів України тримає в руках нову купюру номіналом 2000 гривень, ілюструючи критику рішення НБУ щодо введення великих номіналів як кроку проти європейських трендів](https://xab.info/media/2026/07/17/novaya-kupura-2000-griven-kritika-uman-skogo/novaya-kupura-2000-griven-kritika-uman-skogo-1.webp)

В українському грошовому обігу грядуть масштабні зміни. З 4 вересня 2026 року в країні почне циркулювати банкнота номіналом 2000 гривень. Це стане історичним моментом, що ознаменує появу найбільшої купюри в історії сучасної гривні. На лицьовому боці новинки буде зображено українського поета та дисидента Василя Стуса.

Однак рішення Національного банку (НБУ) щодо введення нового номіналу викликало гостру дискусію в експертному середовищі. Бувший міністр фінансів України Ігор Уманський у своїй колонці для РБК-Україна подверг критиці цей крок, назвавши його невідповідним сучасним міжнародним тенденціям.

### Європейський тренд: відмова від великих купюр

За словами Уманського, останні два десятиліття в розвинених країнах спостерігається зворотний процес: сфера використання великих готівкових номіналів не розширюється, а звужується. Експерт підкреслює, що головною метою таких заходів є боротьба з тіньовою економікою, ухиленням від податків та відмиванням грошей.

Яскравим прикладом слугує рішення Європейського центрального банку (ЄЦБ) припинити друк банкноти в 500 євро ще у 2019 році. Регулятор побоювався, що великий номінал стає зручним інструментом для незаконної діяльності. Крім того, в Європейському Союзі з 2027 року вводиться єдиний ліміт у 10 000 євро для готівкових розрахунків між бізнес-структурами.

Ситуація в окремих країнах ЄС виглядає ще суворіше:

    - В Греції максимальна сума готівкових розрахунків з юрособами обмежена 500 євро.

    - В Іспанії та Франції цей ліміт становить 1000 євро.

    - В Італії — 5000 євро.

    - В Бельгії та Португалії — 3000 євро.

Навіть у Німеччині, де загального ліміту на готівку немає, діють суворі правила ідентифікації покупця при оплаті понад 10 000 євро, а покупка нерухомості за готівку повністю заборонена.

### Аргументи «за» і «проти»

НБУ обґрунтовує введення купюри в 2000 гривень необхідністю адаптації до накопиченої інфляції, зростання цін та середніх доходів. Регулятор також вказує на зростання попиту на великі номінали в умовах війни. Очікується, що нововведення дозволить скоротити кількість купюр в обігу, спростити великі розрахунки та зменшити логістичні витрати на виробництво та перевезення готівки.

Ігор Уманський ставить під сумнів значущість цих аргументів. Він визнає, що воєнні умови дійсно створюють специфіку для України, але наполягає на тому, що це не має подаватися як загальносвітова тенденція. Щодо економії на логістиці, екс-міністр вважає її незначною порівняно з іншими витратами регулятора. Як приклад він наводить 82 млрд гривень, які, за його даними, Нацбанк витратив у 2025 році на стерилізацію надмірної ліквідності.

### Ризики для репутації гривні

Головна небезпека, на думку Уманського, криється в макроекономічних та репутаційних ризиках. Якщо ринок сприйме появу нової купюри як сигнал подальшого знецінення гривні, це може завдати шкоди довірі до національної валюти.

Експерт також зазначає, що якщо аргументація НБУ базується на інфляційних процесах, то логічніше було б одразу ввести банкноту номіналом 5000 гривень. У довгостроковій перспективі, після завершення війни, Україні, на думку Уманського, слід розглянути можливість проведення деномінації гривні як системного способу оновлення номінального ряду, замість поступового введення все більших купюр.