Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) опублікував резонансний доповідь під назвою «Переломний момент», у якій детально аналізується стрімке нарощування військово-морської потужності Китаю та пропонуються асиметричні методи стримування ВМС Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Станом на 2026 рік експерти відзначають безпрецедентні темпи модернізації китайського флоту, який вже перевершує американський за кількісним складом кораблів і підводних човнів (370 проти 295), а також суттєво випереджає США за темпами будівництва (157 кораблів проти 67 у період з 2014 по 2023 рік).

Амбіції ВМС НВАК та стратегічне значення авіаносців

Особливу тривогу Пентагону викликає якісний склад та оперативні можливості китайських авіаносних ударних груп. У доповіді «Зміна ситуації» наголошується, що ВМС НВАК володіють не просто засобами транспортування палубної авіації, а повноцінними інструментами проєктування сили в західній частині Тихого океану. Понад 70% кораблів китайського флоту були спущені на воду після 2010 року, тоді як у ВМС США цей показник становить лише 25%. Подібна технологічна молодість флоту дозволяє Китаю впевнено претендувати на статус провідної військово-морської держави регіону та загрожувати ключовим морським шляхам противника.

Асиметрична відповідь: ставка на підводні човни та ракетні системи

Для нівелювання кількісної переваги Китаю фахівці CSIS рекомендують Вашингтону та його союзникам впровадити комплексний підхід, що спирається на приховане спостереження, далекобійну високоточну зброю та роззосереджені сили. Головною ударною силою в цій стратегії мають стати багатоцільові атомні підводні човни США, а також дизель-електричні субмарини регіональних союзників — Австралії, Японії та Південної Кореї. Мета полягає не в негайному знищенні кораблів супротивника, а у створенні перманентної зони нестабільності та невизначеності для китайського командування.

Роль наземних ракетних комплексів та безпілотних систем

Окрім підводного флоту, нова американська тактика передбачає активне розгортання протикорабельних ракет наземного базування на ланцюзі союзних баз від Японії до Філіппін. Високоточні комплекси PrSM і Typhon покликані взяти під вогневий контроль найважливіші протоки та шляхи доступу до Філіппінського моря. Інтеграція ракетних озброєнь доповнюється використанням безпілотних підводних і надводних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та кібервійни, націлених на дезорганізацію систем управління, зв'язку та цілевказування ВМС НВАК.