Новий проєкт урядової постанови про бронювання військовозобов'язаних створює серйозні ризики дискримінації працівників, які мають персональну відстрочку від призову. Про це повідомив народний депутат України Олександр Федієнко, вказавши на потенційні загрози для стабільної роботи підприємств критичної інфраструктури та оборонно-промислового комплексу.
Суть змін у правилах бронювання
За словами Федієнка, чинна редакція постанови Кабміну №76 передбачає, що співробітники, які мають відстрочку за іншими підставами згідно зі статтею 23 закону про мобілізацію, враховуються в загальній кількості військовозобов'язаних за основним місцем роботи. Однак у проєкті нових змін таких громадян пропонують виключити з розрахункової бази, яка визначає загальну квоту на бронювання співробітників.
Ризики дискримінації та каскадний ефект звільнень
Депутат попереджає, що подібне нововведення здатне спровокувати так званий каскадний ефект. Оскільки працівники з особистою відстрочкою перестануть збільшувати розрахункову базу підприємства для бронювання колег, роботодавці можуть почати сприймати таких фахівців як фінансово та організаційно невигідних для штатної структури в умовах жорстких мобілізаційних лімітів.
Протиричливі дані
З одного боку, уряд прагне оптимізувати систему обліку військовозобов'язаних та переглянути квоти для низки галузей, включаючи можливе зниження порогового рівня бронювання для енергетики та ОПК зі 100% до 85%, а також для комунальної сфери з 75% до 65%. З іншого боку, профільні асоціації та експерти заявляють, що подібні жорсткі заходи загрожують національній безпеці й можуть зірвати виробництво критично важливого озброєння. Водночас Міноборони виступає за збереження максимального бронювання для підприємств ОПК, а Кабмін продовжує наполягати на системних змінах у процедурах контролю.
Експертні оцінки та альтернативні рішення
На думку Олександра Федієнка, замість зміни методики підрахунку квот та створення дискримінаційних умов для багатодітних батьків чи студентів, владі слід посилити персональний контроль за виконанням чинних норм. Парламентар пропонує ввести жорсткі санкції за порушення, такі як автоматичне скасування статусу критично важливого підприємства, замість того щоб перекладати навантаження на плечі пересічних працівників і бізнесу.
