Світ квантових обчислень переживає новий етап консолідації. Гігант індустрії Nvidia вирішив не обмежуватися лише постачанням класичних прискорювачів, а безпосередньо інвестувати у розробників «заліза» майбутнього. Паризький стартап Alice & Bob, який спеціалізується на створенні стійких до помилок квантових комп'ютерів, оголосив про залучення коштів від венчурного фонду NVentures.

Ця подія стала продовженням успішного раунду B, який раніше зібрав €100 млн за підтримки Future French Champions, AXA Venture Partners та Bpifrance. Однак прихід Nvidia змінює розстановку сил: інтеграція обладнання Alice & Bob з платформою CUDA-Q та протоколом NVQLink дозволяє об'єднувати квантові та класичні обчислювальні потужності в єдину екосистему.

Стратегія універсальності

Підхід Nvidia тут очевидний: компанія робить ставку на програмну універсальність, а не на створення власних квантових процесорів. Портфель NVentures вже включає лідерів у сфері іонних пасток (Quantinuum), нейтральних атомів (QuEra) та фотонних рішень (PsiQuantum). Інвестиції в Alice & Bob доповнюють цю мозаїку, додаючи туди надпровідні cat-кубіти.

Технічна перевага французького стартапу полягає в унікальній архітектурі cat-qubit. Вона дозволяє пригнічувати помилки типу bit-flip безпосередньо на апаратному рівні. За розрахунками інженерів, це знизить поріг входу в еру стійких до помилок обчислень: для досягнення стабільної роботи знадобиться не мільйони, а всього тисячі фізичних кубітів.

Технологічна гонка та державна підтримка

Фінансування збіглося з глобальним бумом державного інтересу до квантових технологій. У США згідно з угодою CHIPS Act на розвиток галузі виділено $2 млрд, а Франція реалізує амбітну програму Proqcima з бюджетом €1,8 млрд. Alice & Bob визнано одним із двох національних лідерів у цій гонці.

Хоча точні цифри частки NVentures та обсяг нового фінансування залишаються комерційною таємницею, сам факт входу Nvidia у капітал Alice & Bob сигналізує про серйозність намірів. Мета амбітна: до 2030 року створити квантовий комп'ютер, здатний вирішувати реальні, «корисні» задачі, а не просто демонструвати теоретичну перевагу.