Російський фондовий ринок продемонстрував різке зниження 15 липня на тлі новин про підготовку нового пакету санкцій у США. Інвестори почали масову розпродаж активів ще до офіційного прийняття відповідного законопроєкту, побоюючись наслідків для економіки РФ.

Історичний мінімум та ігнорування цін на нафту

Під час торгів індекс Московської біржі (MOEX) опустився до позначки 2109,58 пункту. Це найнижчий показник з 19 грудня 2022 року. Примітно, що падіння сталося навіть попри зростання світових цін на нафту, які досягли місячного максимуму.

За один день індекс втратив майже 3%. З початку року загальне зниження становить вже 23%. Аналітики пов'язують цей відтік капіталу з панікою на тлі повідомлень про нові обмеження зі боку Вашингтона.

Хто найбільше втратив?

Удар влучив у всі ключові сектори економіки. Станом на 15:49 мск ситуація виглядала наступним чином:

  • VK: Акції компанії впали майже на 7%. Це стало реакцією на потрапляння державного месенджера Max під санкції.
  • «Северсталь»: Втратила 4% вартості.
  • ВТБ: Акції здешевіли на 3,8%.
  • «Роснефть»: Зниження склало 2,9%.
  • «Аерофлот»: Втратив 2,6%.
  • «Газпром»: Акції здешевіли на 2%, оновивши мінімуми, не бачені з 2008 року. Додатковим фактором стало повідомлення про призупинення переговорів зі боку Китаю щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2».
  • «Сбербанк»: Втратив 1,5%.

Суть нового законопроєкту США

Ключовою причиною розпродажу стали повідомлення про законопроєкт, розроблений покійним сенатором Ліндсі Грэмом. Документ передбачає введення 100-відсоткових мит для Індії та Китаю у разі продовження ними закупівель російської нафти.

Крім того, законопроєкт містить жорсткі заходи проти фінансового сектору РФ:

  • Обмеження щодо Центрального банку Росії.
  • Санкції проти найбільших банків, включаючи «Сбербанк», ВТБ та «Газпромбанк».
  • Блокування «тіневого флоту» та нафтових перевезень.
  • Удар по проєктах «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ».

Після смерті сенатора Грэма документ отримав новий імпульс. У Білому домі підтвердили готовність його підтримати, а президент США Дональд Трамп заявив, що ймовірність прийняття законопроєкту «достатньо висока».

Позиція Києва

Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що оновлений документ об'єднує індивідуальні та секторальні санкції. На його думку, мета — нанести удар по фінансовому та енергетичному секторах Росії, а також перекрити всі можливі шляхи обходу вже діючих обмежень.