Українська акторка театру та кіно Олена Олар, чиє ім'я знайоме глядачам за сучасними серіалами, комедіями та мелодрамами, у відвертому інтерв'ю для Wave РБК-Україна розповіла про свій творчий шлях, реалії професії під час війни та особисті втрати. У розмові вона згадала дитинство у сільській місцевості Одеської та Миколаївської областей, пояснила, як випадковість привела її від волейболу до сцени, та відкрито заговорила про службу чоловіка в лавах ЗСУ та болісну втрату батька, який, за її словами, героїчно захищав Україну. «Це скорочена версія розмови», — зазначають редактори видання, спрямовуючи читачів до повного відеоінтерв'ю на YouTube-каналі Wave РБК-Україна.
Дитинство між Одесою та Миколаєвом: «Я бачила себе у неймовірних образах»
Олена Олар народилася на Одещині у звичайній сільській родині, а виросла на Миколаївщині — сім'я переїхала, коли вона була зовсім маленькою. У шість років її мати розлучилася з біологічним батьком, який згодом опинився у в'язниці. До семи-восьми років мама зустріла Олександра Величка, і в житті Олени з'явився вітчим. Акторка згадує, що з дитинства була дитиною, яка «завжди виступає, співає», і навіть в умовах великого сільського господарства — зі свинями та коровами — вже бачила себе у «якихось неймовірних образах». «У мене з дитинства було зовсім інше бачення себе. Навіть у тих обставинах, у яких я жила», — каже вона.
Від волейболу до сцени: випадковість, яка змінила життя
У юності Олар була серйозною спортсменкою — кандидатом у майстри спорту з волейболу. У Миколаєві вона планувала вступати на факультет фізвиховання до педагогічного інституту. Вона посіла шосте місце в рейтингу, але вступати могла лише на бюджет, оскільки сім'я не могла дозволити контрактне навчання. Проте поза конкурсом пройшла дівчина з пільгової категорії, і місце Олар не залишилося. «Коли тобі вже сказали, що ти на контракті, а грошей немає — які там пів року?» — згадує акторка. Саме цей невдалий епізод, за її розповіддю, став поворотним: доля «носила» її далі — через Харків і зрештою до Києва, де вона побудувала кар'єру в театрі та кіно.
Війна, чоловік у ЗСУ та втрата батька-героя
Окремий, найемоційніший блок інтерв'ю присвячений війні. Олена Олар відкрито говорить про те, що її чоловік служить у лавах Збройних сил України, і про те, як це впливає на їхнє повсякденне життя та на її власне сприйняття реальності. «Від реальності не втечеш», — формулює вона головний принцип, яким керується в роботі та житті. Особливий біль акторка пов'язує з втратою батька, який, за її словами, героїчно захищав Україну. Вона не приховує, що ця втрата стала одним із найважчих випробувань, і саме через призму особистого досвіду вона сьогодні вибудовує свої творчі та життєві пріоритети.
Терапія, межі та стосунки з матір'ю
В інтерв'ю Олар докладно розповідає про підлітковий бунт, конфлікти з матір'ю та «синдром відмінниці», який сформувався на тлі більш бунтарської старшої сестри. «Я закрита людина, холодна, і не відповідатиму якимось теплом», — визнає акторка, додаючи, що завжди заздрила теплим стосункам сестри та мами. Пройдена психотерапія допомогла їй зрозуміти, що причина дистанції — не лише в матері, а й у власному «не дозволі мамі бути ближчою, ніж вона б хотіла». «Зараз я вибачаюся. Зараз я частіше мамі кажу, що я її кохаю», — резюмує Олар, підкреслюючи, що стосунки з матір'ю вибудувані «на витягнутій руці», але вона активно працює над їхньою зміною.
Джерела натхнення та погляд уперед
Завершуючи розмову, Олена Олар говорить про те, що саме в умовах війни та особистих втрат вона знаходить справжні джерела натхнення для роботи на сцені та в кадрі. Її творчий шлях — від сільської Одещини через Миколаїв та Харків до столичних проєктів — став, за її власним описом, результатом не так усвідомленого вибору, як ланцюжка випадковостей, у яких вона навчилася бачити можливість. Повне відеоінтерв'ю доступне на YouTube-каналі Wave РБК-Україна, де акторка розкриває ці теми з ще більшою деталізацією.
